Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
ІІ пол. ХІХ ст. (1850 - 1861 рр.)
Франція

Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
ІІ пол. ХІХ ст. (1850 - 1861 рр.), Франція.
31,7 х 1 см
щетина (свиняча), метал, дерево; виточування, шліфування, склепування, тиснення   

Пам'ятник Тарасу Шевченку в парку ім. Т. Шевченка м. Фастів

м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл.

Київська художня майстерня
Пам'ятник Тарасу Шевченку біля сільського клубу в с. Фастівець

с. Фастівець, Фастівський р-н, Київська обл.

Автори та відповідальні:
Київська художня майстерня

Малинка М.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в міському парку м. Яготин

м. Яготин, Яготинський р-н, Київська обл.

Автори та відповідальні:
Малинка М. ; Козинец А.

Гончар І.
Пам'ятник Тарасу Шевченку біля СШ № 3 на вул. Т.Шевченка в м. Яготин

м. Яготин, Яготинський р-н, Київська обл.

Автори та відповідальні:
Гончар І. ; Ковбаса Я.

Чайка Яків
Пам'ятник Тарасу Шевченку в парку ім. Т. Шевченка на вул. Севастопольській в м. Сімферополь

м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

Автори та відповідальні:
Чайка Яків

Пам'ятник Тарасу Шевченку в фойе кінотеатру ім. Т. Шевченка в м. Сімферополь

м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
ІІ пол. ХІХ ст. (1850 - 1861 рр.)
Росія

Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
ІІ пол. ХІХ ст. (1850 - 1861 рр.), Росія
щетина, метал, дерево; виточування, шліфування, склепування

Шмаков А.
Пам'ятник Тарасу Шевченку на вул. ім. Т.Шевченка в м. Євпаторія

м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

Автори та відповідальні:
Шмаков А. ; Логінов А.

Скульптор Сердюк Р.; архітектор Сальников О.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в сквері ім. Т. Шевченка в м. Керч

м. Керч, Автономна Республіка Крим

Автори та відповідальні:
Скульптор Сердюк Р.; архітектор Сальников О.

Пам'ятник Тарасу Шевченку на території військової частини в м. Севастополь

м. Севастополь, Автономна Республіка Крим

Леонід Молодожанин (Лео Мол)
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Ялта

м. Ялта, Автономна Республіка Крим

Автори та відповідальні:
Леонід Молодожанин (Лео Мол)

Чумак І.М.
Пам'ятник Тарасу Шевченку на площі Великої Вітчизняної війни в м. Луганську

м. Луганськ, Луганська обл.

Автори та відповідальні:
Чумак І.М. ; Житомирський В.М.

Митищинський завод художнього лиття
Пам'ятник Тарасу Шевченку на вул. ім. В.Леніна в м. Сєверодонецьк

м. Сєверодонецьк, Сєверодонецький р-н, Луганська обл.

Автори та відповідальні:
Митищинський завод художнього лиття

Пам'ятник Тарасу Шевченку біля ПК в м. Старобільськ

м. Старобільськ, Старобільський р-н, Луганська обл.

В. і А. Сухорські
Пам'ятник Тарасу Шевченку на проспекті Свободи у м. Львів

м. Львів, Львівська обл.

Автори та відповідальні:
В. і А. Сухорські ; Диба Ю. ; Хромей Ю.

Як. Чайка
Пам'ятник Тарасу Шевченку на вул. Личаківській, біля СШ № 63, у м. Львів

м. Львів, Львівська обл.

Автори та відповідальні:
Як. Чайка ; Мисько Ем.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Шевченківському гаю м. Львів

м. Львів, Львівська обл.

Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
[1850 - 1861]
Росія (?)

Пензель із малярського приладдя Т. Г. Шевченка
[1850-1861 рр. Росія]
33,1 х 0,8 см
щетина (свиняча), метал, дерево, склепування, витесування (ручне)

Монадіні К.
Портрет невідомої жінки
[середина ХІХ століття]
[Російська імперія ]

Автори та відповідальні:
Монадіні К.

Монадіні К.
Малюнок. Портрет невідомої жінки. Аркуш з Альбому Броніслава Залеського. Середина ХІХ ст. Папір, акварель.
Малюнок було створено орієнтовно у середині ХІХ століття художником Монадіні К. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).

Невідомий художник
"Садиба" із альбому Андрія Івановича Лизогуба
1833-1847
[Україна-Петербург]

Автори та відповідальні:
Невідомий художник

Акварельний малюнок "Садиба" невідомого художника із альбому Андрія Івановича Лизогуба
Малюнок із зображенням літнього пейзажу з архітектурними елементами приклеєний на звороті по периметру на тонованому альбомному аркуші № 58, вирізаному у вигляді паспарту по розміру малюнка.

Невідомий фотограф
Фоторепродукція "Портрет невідомого" із альбому Андрія Івановича Лизогуба
1833-1847
[Україна-Петербург]

Автори та відповідальні:
Невідомий фотограф

Фоторепродукція невідомого фотографа "Портрет невідомого" із альбому Андрія Івановича Лизогуба
Фоторепродукція "Портрет невідомого" з погрудним зображенням чоловіка середнього віку, вирізана та приклеєна по периметру до альбомного аркуша № 69, вирізаного у вигляді паспарту.

Алексєєв Лук'ян Семенович --1837/1838 -- 12.1871
Альбом Л.С.Алексєєва Карикатуры. Удачная экскурсия в горы
1869 -- 1871
[Уральськ]

Автори та відповідальні:
Алексєєв Лук'ян Семенович --1837/1838 -- 12.1871

Алексєєв Лук'ян Семенович, 1837/ -- 1838,? -- 12.1871, Ілецька станиця. Військовий, уральський козачий офіцер. Удачная экскурсия в горы.-- Вдала екскурсія в гори
Алексєєв Лук'ян Семенович, військовий, уральський козачий офіцер; хорунжий, екзекутор військової канцелярії (1861/63); сотник Ілецької станиці (1871). Удачная экскурсия в горы. Аркуш з альбому малюнків Карикатуры
 Лук'ян Семеноввич Алексєєв -- військовий, уральський козачий офіцер.  Восени 1854 чи влітку 1855 року закінчив Неплюївський кадетський корпус в Оренбурзі, який готував офіцерські кадри для степових укріплень. Чудово співав і декламував, грав на гітарі сумовитих пісень, що контрастували з його веселою вдачею, складав вірші, був художником-аматором.
Навесні чи влітку 1856 року в чині осавула потрапив до гарнізону Новопетровського укріплення, де познайомився і потоваришував із Т.Шевченком, котрий відбував там заслання. Тарас Григорович тоді малював фарбами "одну картинку в семи окремих сценах або моментах" -- "Притчу про блудного сина", яку брати Лук'ян -- молодший-- та Іван -- старший -- Алексєєви вважали ілюстрацією до " Повести о горе- злосчастье",  що друкувалася в "Современнике" за 1856 рік. Т.Шевченко часто просив Л.Алексєєва декламувати "Умирающего гладиатора" і виконав однойменний малюнок на тему цієї поезії М.Лермонтова. Йому дуже подобалося слухати, як юнак декламує: "Ликует буйный Рим.../ торжественно гремит/ Рукоплесканьями широкая арена:/ А он -- пронзенный в грудь -- безмолвно он лежит, /Во прахе и крови скользят его колена...". На "Портреті невідомого з гітарою", як довела Г.Паламарчук, Т.Шевченко зобразив свого молодого друга Л.Алексєєва.
 У 1858 році після оновлення гарнізонного складу, яке проводили кожні два роки, Л.Алексєєв переїхав до міста Уральська, де в 1861 -- 1863 роках був хорунжим, займав посаду екзекутора військової канцелярії. У 1861 -- 1862 роках  Л.Алексєєв вів щоденник, у якому засвідчив, що 1858 року він перебував іще в Новопетровському укріпленні. У 1871 році Алексєєв став сотником Ілецької станиці, де і помер від сухот у віці 33 років.
Л.Алексєєв у 1869 -- 1871 роках створив малюнки сатирично- і гумористично-побутового плану плану із сучасного повсякденного життя військових царської армії Росії, не вдаючись ні до великодержавного, ні до громадського пафосу, написав на них розширені авторські назви коментаторського характеру. Свої малюнки автор разом із власними поетичними текстами та віршем уральського козачого офіцера Микити Савичева на тонованому блакитному пвпері, що вицвів тепер до стану сірого, переплів і вправив у саморобний альбом -- картонну оправу, обклеєну тонким папером чорного кольору, із витисненою конгревним тисненням назвою бронзовою фарбою: "Карикатуры". В альбомі був розділ "Т.Шевченко", про що свідчить шмуцтитул, обірваний праворуч. Пізніше альбом був розшитий Іваном Олександровичем Нікольським, котрий передав на Шевченківську виставку 1911 року в Москві "Портрет невідомого з гітарою". Шевченкові малюнки з цього альбому "Новопетровське укріплення. Батарея №2", НМТШ, № Г--627 і "Новопетровське укріплення та краєвид на станицю Ніколаєвську", а також "Портрет невідомого з гітарою" сепією, альбом "Карикатуры [Неизвестного]" Л.Алексєєва передала Г.І.Алексєєва, дружина І.Нікольського, до ІТШ в Харкові. До І.Нікольського ці матеріали могли потрапити через другу дружину діда Зої Осецької Лук'яна Алексєєва Людмилу Іванівну Алексєєву, яка після чоловікової смерті вийшла заміж за Нікольського.
Колишня народна вчителька, пенсіонерка Зоя Вікентівна Осецька та її мати Марія Лук'янівна Шумі, 1863 -- 1965 роки життя, внучка і донька Л.С.Алексєєва мешкали в Бердянську на вулиці Дзержинського, 11-а. З.В.Осецька надала до ДМШ (надіслала Г.П.Паламарчук) автограф поезії "Песня", написаної тим самим почерком, що й написи під малюнками в його альбомі.

  

Александров Олександр Іванович (1894 - 1948)
Гайдамаки

м.Київ

Автори та відповідальні:
Александров Олександр Іванович (1894 - 1948)

Александров О.І. Гайдамаки.
 Картина написана за мотивом поеми Т.Шевченка «Гайдамаки».