Аліна Костомарова
Шовкова хустинка (серветка), яку вишивала Аліна Костомарова

Автори та відповідальні:
Аліна Костомарова

Шовкова хустинка (серветка), яку вишивала Аліна Костомарова
Шовк; вишивка, 32,5×34 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2575 дм
Художник-реставратор Марія Бухаріна, 2009 рік

Народні оповідання. 1858 р.

Марко Вовчок (1833–1907)
Народні оповідання. 1858 р.
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік

Кітченко Д.
Портрет І. П. Котляревського

Автори та відповідальні:
Кітченко Д.

Кітченко Давид (ІІ половина ХІХ ст.)
Портрет І.П. Котляревського
Папір; літографія, 190×140 мм; зображення 145×118 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-614 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1975 рік

Шевченко Т.Г.
Автопортрет з бородою

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Автопортрет з бородою. 1860 р.
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік

Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.

Красицький Ф. С.
Портрет Т. Г. Шевченка

Автори та відповідальні:
Красицький Ф. С.

Красицький Фотій Степанович (1873–1944)
Портрет Т. Г. Шевченка
Тонований папір; літографія, 543×408 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-596 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1976 рік
Красицький Фотій Степанович – український художник, внучатий небіж Т. Шевченка.

Стільчик Тараса Шевченка

Стільчик Тараса Шевченка
Дерево, полотно, 32,5×37×36 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Художники-реставратори Степан Єрмоленко, Олександр Орищак, Юлія Ілляшенко, 2005 рік

Скринька Тараса Шевченка
І пол. ХІХ ст.
Італія

Скринька Тараса Шевченка. ХІХ ст
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік

Шевченко Т. Г.
Портрет Лазаревської А.О.

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Казарма

Відень

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т.Г.
Кобзар1860
Російська імперія
Санкт-Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.

Табакерка Тараса Шевченка

[Санкт-Петербург]

Табакерка Тараса Шевченка
Табакерка Тараса Шевченка. [1860-1861 рр. Санкт-Петербург]. 3 х 10,3 х 4,4 см Ріг, золото, срібло, камінь, інкрустація, виточування. Табакерка була закуплнена музеєм в 1960 р. в онуки Варфоломія Шевченка Марії Гілєвської.

Шевченко Т. Г.
Старости

С.-Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Притча про робітників на винограднику

С.-Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Притча про робітників на винограднику, 1858. Папір, офорт, акватинта.
 "Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка. 
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі"  Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.

Шевченко Т. Г.
Приятелі. (за твором І. І. Соколова)

С.-Петербург

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Цифровий каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченко

[С.-Петербург]

Каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченка
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.

Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Шевченко Т. Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Аскольдова могила
1846 [Травень-кінець вересня]
[Київ, місто, Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Аскольдова могила. 1846 [Травень-кінець вересня. Київ]
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
На пасіці

[Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. На пасіці. 1843 р.
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.

Шевченко Т. Г.
Селянська родина

[Україна]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Селянська родина. 1843 р.

Шевченко Т. Г.
Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава". 1840. [С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Казашка Катя
[1857. Червень-липень]
[Мангишлак]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Казашка Катя. [1857. Червень-липень. Мангишлак]
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
У Києві
1844.[Березень – початок травня]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. У Києві. 1844.[Березень – початок травня. С.-Петербург].

Шевченко Т. Г.
Натюрморт
[1860]
[С.-Петербург]

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Натюрморт. [1860. С.-Петербург].
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.