Цифрові колекції. Національний музей Тараса Шевченка
Цифрові колекції. Національний музей Тараса Шевченка
Шовк; вишивка, 32,5×34 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2575 дм
Художник-реставратор Марія Бухаріна, 2009 рік
Автор: Аліна Костомарова
Опубліковано: 2021-08-12
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік
1858
Опубліковано: 2021-08-12
Папір; літографія, 190×140 мм; зображення 145×118 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-614 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1975 рік
Автор: Кітченко Д.
Опубліковано: 2021-08-11
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік
Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-08-11
Тонований папір; літографія, 543×408 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-596 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1976 рік
Красицький Фотій Степанович – український художник, внучатий небіж Т. Шевченка.
Автор: Красицький Ф. С.
Опубліковано: 2021-07-27
Дерево, полотно, 32,5×37×36 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Художники-реставратори Степан Єрмоленко, Олександр Орищак, Юлія Ілляшенко, 2005 рік
[червень 1859]
Опубліковано: 2021-07-22
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік
І пол. ХІХ ст.
Опубліковано: 2021-07-21
Табакерка Тараса Шевченка. [1860-1861 рр. Санкт-Петербург]. 3 х 10,3 х 4,4 см Ріг, золото, срібло, камінь, інкрустація, виточування. Табакерка була закуплнена музеєм в 1960 р. в онуки Варфоломія Шевченка Марії Гілєвської.
[1860 - 1861]
Опубліковано: 2021-07-14
"Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка.
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі" Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.
1858
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-06-25
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.
Опубліковано: 2021-06-09
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.
1843
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
[1860]
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Шовк; вишивка, 32,5×34 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2575 дм
Художник-реставратор Марія Бухаріна, 2009 рік
Автор: Аліна Костомарова
Опубліковано: 2021-08-12
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік
1858
Опубліковано: 2021-08-12
Папір; літографія, 190×140 мм; зображення 145×118 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-614 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1975 рік
Автор: Кітченко Д.
Опубліковано: 2021-08-11
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік
Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-08-11
Тонований папір; літографія, 543×408 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-596 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1976 рік
Красицький Фотій Степанович – український художник, внучатий небіж Т. Шевченка.
Автор: Красицький Ф. С.
Опубліковано: 2021-07-27
Дерево, полотно, 32,5×37×36 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Художники-реставратори Степан Єрмоленко, Олександр Орищак, Юлія Ілляшенко, 2005 рік
[червень 1859]
Опубліковано: 2021-07-22
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік
І пол. ХІХ ст.
Опубліковано: 2021-07-21
Табакерка Тараса Шевченка. [1860-1861 рр. Санкт-Петербург]. 3 х 10,3 х 4,4 см Ріг, золото, срібло, камінь, інкрустація, виточування. Табакерка була закуплнена музеєм в 1960 р. в онуки Варфоломія Шевченка Марії Гілєвської.
[1860 - 1861]
Опубліковано: 2021-07-14
"Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка.
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі" Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.
1858
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-06-25
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.
Опубліковано: 2021-06-09
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.
1843
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
[1860]
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Шовк; вишивка, 32,5×34 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2575 дм
Художник-реставратор Марія Бухаріна, 2009 рік
Автор: Аліна Костомарова
Опубліковано: 2021-08-12
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік
1858
Опубліковано: 2021-08-12
Папір; літографія, 190×140 мм; зображення 145×118 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-614 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1975 рік
Автор: Кітченко Д.
Опубліковано: 2021-08-11
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік
Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.
1860
Автор: Шевченко Т.Г.
Опубліковано: 2021-08-11
Тонований папір; літографія, 543×408 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-596 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1976 рік
Красицький Фотій Степанович – український художник, внучатий небіж Т. Шевченка.
Автор: Красицький Ф. С.
Опубліковано: 2021-07-27
Дерево, полотно, 32,5×37×36 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Художники-реставратори Степан Єрмоленко, Олександр Орищак, Юлія Ілляшенко, 2005 рік
[червень 1859]
Опубліковано: 2021-07-22
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік
І пол. ХІХ ст.
Опубліковано: 2021-07-21
Табакерка Тараса Шевченка. [1860-1861 рр. Санкт-Петербург]. 3 х 10,3 х 4,4 см Ріг, золото, срібло, камінь, інкрустація, виточування. Табакерка була закуплнена музеєм в 1960 р. в онуки Варфоломія Шевченка Марії Гілєвської.
[1860 - 1861]
Опубліковано: 2021-07-14
"Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка.
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі" Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.
1858
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-06-25
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.
Опубліковано: 2021-06-09
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Опубліковано: 2021-05-23
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1844
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар. Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві. Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р. Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким. Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким. Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р. Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
1846
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.
1843
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-23
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
1840
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
1857
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
[1860]
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-05-22
Аліна Костомарова
Шовкова хустинка (серветка), яку вишивала Аліна Костомарова
Автори та відповідальні:
Аліна Костомарова
Шовкова хустинка (серветка), яку вишивала Аліна Костомарова
Шовк; вишивка, 32,5×34 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2575 дм
Художник-реставратор Марія Бухаріна, 2009 рік
Шовкова хустинка (серветка), яку вишивала Аліна Костомарова
Автори та відповідальні:
Аліна Костомарова
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/58 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-08-12 |
Народні оповідання. 1858 р.
Марко Вовчок (1833–1907)
Народні оповідання. 1858 р.
Особиста бібліотека Т. Шевченка
Папір, друк; обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
Національний музей Тараса Шевченка
Реставраційний паспорт П-3067
Художник-реставратор Олег Будзан, 2004 рік
Марко Вовчок (1833–1907)
Народні оповідання. 1858 р.
Фізичні характеристики:
обкладинка 190×125 мм, блок 183×116 мм
h: 190 мм, l: 125 мм
h: 183 мм, l: 16 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/59 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-08-12 |
Кітченко Д.
Портрет І. П. Котляревського
Автори та відповідальні:
Кітченко Д.
Кітченко Давид (ІІ половина ХІХ ст.)
Портрет І.П. Котляревського
Папір; літографія, 190×140 мм; зображення 145×118 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-614 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1975 рік
Кітченко Давид (ІІ половина ХІХ ст.)
Портрет І. П. Котляревського
Автори та відповідальні:
Кітченко Д.
Фізичні характеристики:
190×140 мм; зображення 145×118 мм
h: 190 мм, l: 140 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/54 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-08-11 |
Шевченко Т.Г.
Автопортрет з бородою
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Автопортрет з бородою. 1860 р.
Папір; офорт, 426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-747 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1977 рік
Внизу на аркуші дарчий напис автора: Н.Я. Макарову на пам'ять Т. Шевченко 1860 квитня 12.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Автопортрет з бородою
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Фізичні характеристики:
426×317 мм; зображення 169×125 мм, дошка 220×160 мм
габарит
h: 426 мм, l: 317 мм
зображення
h: 169 мм, l: 125 мм
дошка
h: 220 мм, l: 160 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/55 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-08-11 |
Красицький Ф. С.
Портрет Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Красицький Ф. С.
Красицький Фотій Степанович (1873–1944)
Портрет Т. Г. Шевченка
Тонований папір; літографія, 543×408 мм
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-596 г
Художник-реставратор Ганна Горишняк, 1976 рік
Красицький Фотій Степанович – український художник, внучатий небіж Т. Шевченка.
Красицький Фотій Степанович (1873–1944)
Портрет Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Красицький Ф. С.
Фізичні характеристики:
543×408 мм
h: 543 мм, l: 408 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/44 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-27 |
Стільчик Тараса Шевченка
Стільчик Тараса Шевченка
Дерево, полотно, 32,5×37×36 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Художники-реставратори Степан Єрмоленко, Олександр Орищак, Юлія Ілляшенко, 2005 рік
Стільчик Тараса Шевченка
Фізичні характеристики:
33 х 37 х 36 см;
46 х 36 х 12 см - в складеному вигляді
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/43 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-22 |
Скринька Тараса Шевченка
І пол. ХІХ ст.
Італія
Скринька Тараса Шевченка. ХІХ ст
Дерево, метал; маркетрі, 25×12×12 см
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Реставраційний паспорт П-2287 дм
Художник-реставратор Олександр Закусило, 2004 рік
Скринька Тараса Шевченка
Фізичні характеристики:
12 х 26 х 12 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/38 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-21 |
Шевченко Т. Г.
Портрет Лазаревської А.О.
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Портрет Лазаревської А.О.
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
195 х 145 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/41 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-21 |
Шевченко Т. Г.
Казарма
Відень
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Казарма
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
189 х 254 мм; 229 х 305 мм.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/42 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/42 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-21 |
Шевченко Т.Г.
Кобзар1860
Російська імперія
Санкт-Петербург
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Кобзар1860
/ Шевченко Тарас [Григорович. 1814-1861]. Кобзарь. Коштомъ Платона Семеренка. - СПб., 1860. - 245 с.
Автори та відповідальні:
Шевченко Т.Г.
Фізичні характеристики:
19,6 х 14,2 х 1,6 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/37 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-15 |
Табакерка Тараса Шевченка
[Санкт-Петербург]
Табакерка Тараса Шевченка
Табакерка Тараса Шевченка. [1860-1861 рр. Санкт-Петербург].
3 х 10,3 х 4,4 см
Ріг, золото, срібло, камінь, інкрустація, виточування.
Табакерка була закуплнена музеєм в 1960 р. в онуки Варфоломія Шевченка Марії Гілєвської.
Табакерка Тараса Шевченка
Фізичні характеристики:
3 х 10,3 х 4,4 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/35 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-13 |
Шевченко Т. Г.
Старости
С.-Петербург
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Старости
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
180 х 256 (мм), 238 х 299 (мм), 268 х 352 (мм).
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/34 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-06-26 |
Шевченко Т. Г.
Притча про робітників на винограднику
С.-Петербург
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Притча про робітників на винограднику, 1858. Папір, офорт, акватинта.
"Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка.
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі" Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Притча про робітників на винограднику
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
432 х 634 мм
Форма: прямокутник
h: 432 мм, l: 634 мм
Дата вимірювання: 2012-03-29
Форма: прямокутник
h: 358 мм, l: 446 мм
Дата вимірювання: 2012-03-29
Колір: білий, сірий, чорний. Форма: прямокутник
h: 210 мм, l: 404 мм
Дата вимірювання: 2012-03-29
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/27 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/27 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-06-25 |
Шевченко Т. Г.
Приятелі. (за твором І. І. Соколова)
С.-Петербург
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Приятелі. (за твором І. І. Соколова)
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
149 х 203 мм.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/31 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-06-25 |
Цифровий каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченко
[С.-Петербург]
Каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченка
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.
Цифровий каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченко
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/26 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/26 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-28 |
Шевченко Т. Г.
Автопортрет
[Червень-липень, 1840 р.]
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Автопортрет. 1840 р.
Перший олійний автопортрет Тараса Шевченка, виконаний у віці 26 років під час навчання в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Автопортрет
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Імператорська академія мистецтв
Фізичні характеристики:
Форма: прямокутник
h: 57,0 см, l: 35,0 см
Дата вимірювання: 2013-04-05
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/22 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим.
Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт.
Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0.
Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Видубицький монастир у Києві
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
17,3х24,7; 20,1х26,5 (37,0х50,9) см
h: 17,3 см, l: 24,7 см
h: 20,1 см, l: 26,5 см
h: 37,0 см, l: 50,9 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/20 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Аскольдова могила
1846 [Травень-кінець вересня]
[Київ, місто, Україна]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Аскольдова могила. 1846 [Травень-кінець вересня. Київ]
На звороті – зарисовка «Аскольдова могила» (не репродукується). Праворуч унизу олівцем напис : Рисовалъ Михаилъ Сажинъ.
На малюнку – кам’яна церка-ротонда Святого Миколая, споруджена архітектором А.І. Меленським 1809 р. на схилах Дніпра на Печерську. За літописом, саме тут новгородський князь Олег 882 р. вбив київського князя Аскольда (у хрещенні Миколу). В часи княгині Ольги тут було збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом облаштовано цвинтар.
Датується за спогадами О.С. Афанасьєва-Чужбинського про спільне малювання Шевченком і М.М. Сажиним київських краєвидів у 1846 р. з урахуванням часу перебування Шевченка у Києві.
Вперше репродукований як твір М.М. Сажина 1861 р.
Вперше як малюнок Шевченка атрибутований 1959 р. П.О. Білецьким.
Вперше репродукований 1959 р. Я.П. Затенацьким.
Виконаний М.М. Сажиним малюнок «Аскольдова могила» репродуковано 1993 р.
Місця зберігання: власність П.І. Щукіна; з 1911-1912 – ДІМ; з 1926 – ВІМШ; з 1930 – Софійський заповідник; БМШ; з 1963 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Аскольдова могила
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
26,0х37,0 см
h: 26,0 см, l: 37,0 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/21 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
На пасіці
[Україна]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. На пасіці. 1843 р.
На картині автор відтворив один із характерних моментів сімейної злагоди: малі дітки принесли обід батькові, який працює за селом у лісі. Привітні личка малят, навіть така деталь, як віночок на голові старшої дівчинки, – все промовляє про радість зустрічі із татом.
Відчуття приязні, поваги й любові в родині художник підтвердив теплими тонами пейзажу, м'яким золотавим освітленням. Т. Г. Шевченко виявив свою особливу майстерність у передачі повітря: постаті й предмети наче розчиняються у розсіяному світлі, набуваючи розм'яклих, нечітких форм, прийом, що вдало передає атмосферу спекотного літнього полудня.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
На пасіці
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
Форма: прямокутник
h: 53,0 см, l: 41,0 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/23 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Селянська родина
[Україна]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Селянська родина. 1843 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Селянська родина
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
Форма: прямокутник
h: 60,0 см, l: 72,5 см
Дата вимірювання: 2004-12-20
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/24 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-23 |
Шевченко Т. Г.
Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава"
[С.-Петербург]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава". 1840. [С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава"
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
24,7х20,1 см
h: 24,7 см, l: 20,1 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/11 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Шевченко Т. Г.
Казашка Катя
[1857. Червень-липень]
[Мангишлак]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Казашка Катя. [1857. Червень-липень. Мангишлак]
Цей малюнок разом з іншими творами Шевченко 1857 р. подарував родині Ускових, про що відомо зі спогадів Наталії Ускової: "Было нарисовано и несколько портретов. Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Шевченко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати – няни Наташиной, в киргизском костюме…". Моделлю для малюнка була молодша сестра уральскої козачки Явдохи, няньки дітей Ускових – Катя, яку Шевченко згадував у листі до Іраклія Ускова від 17 лютого 1858 р.: "Письмо мое вы получите не раньше праздника Воскресенья Христова. Та я и поздравляю вас с этим светлым праздником и от души целую вас всех – и Катю, и няню, и в особенности больших друзей моих Наташеньку и Наденьку". Імовірно, що Катя позувала також для жіночих образів на сепіях "Благословіння дітей", "Самарянка", "Киргизка". Про це згадувала донька коменданта Надія Іракліївна Смоляк: "Була ще одна сепія: та ж Катя ставить мисочку з прісною водою на могилі, щоб пили її птиці. Не пам’ятаю уже, кому подарував Шевченко ту картину. Десь, мабуть, загинула". 1929 р. малюнок був придбаний ІТШ як портрет "Киргизки Каті» разом з іншими творами Шевченка. В.М. Яцюк атрибутував малюнок як "Молитва за небіжчиків", ототожнивши його з незнайденими до сьогодні малюнками, надісланими Шевченком Б. Залеському для продажу. Цю атрибуцію підтримав О. Боронь. За іншою аргументацією, стало переконливішим повернення традиційної назви малюнка. Л.Н. Большаков пов’язує сюжет малюнка з казахським народним звичаєм, за яким під час хуртовини дівчата палять у мисочках жир, щоб подорожній міг знайти дорогу. Датується останніми місяцями перебування Шевченка на Мангишлаці. Вперше згадано 1882 р. під назвою "Портрет Кати, няни Наташиной, в киргизском костюме». Вперше репродуковано 1929 р. під назвою "Катя ставить світильник на могилі". Згадується під назвами: "Портрет Катрі, годованки Ускових"; "Портрет киргизки, няньки Наташеньки"; "Катя; киргизка наймичка"; "Портрет служниці Каті"; "Киргизка Катя"; "Служниця Катря"; "Казашка Катя"; "Казахская девушка Катя"; "Поклонение мертвым"; "Киргизская девушка Катя Батогоз"; "Казашка біля надгробка"; "Портрет казашки Батогоз". Місця зберігання: з 1857 – власність родини Ускових; з 1882 – в А.О. Ускової та доньок; з 1899 – у Наталії Іракліївни (у заміжжі Зарянко), з 1914 – у Надії Іракліївни (у заміжжі Смоляк); з 1929 – ІТШ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Казашка Катя
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
h: 27,6 см, l: 21,5 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/12 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Шевченко Т. Г.
У Києві
1844.[Березень – початок травня]
[С.-Петербург]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. У Києві. 1844.[Березень – початок травня. С.-Петербург].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
У Києві
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
17,5х26,0; 22,3х30,0(37,0х50,9) см
1.
h: 17,5 см, l: 26,0 см
2.
h: 22,3 см, l: 30,0 см
3.
h: 37,0 см, l: 50,9 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/13 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Шевченко Т. Г.
Натюрморт
[1860]
[С.-Петербург]
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Натюрморт. [1860. С.-Петербург].
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Натюрморт
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
32,7х24,4 см
h: 32,7 см, l: 24,4 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/14 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-05-22 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.