Цифрові колекції. Національний музей Тараса Шевченка
Цифрові колекції. Національний музей Тараса Шевченка
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-28
У Національному музею Тараса Шевченка на виставці "Сутеніти" експонувались 14 графічних творів заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Олексія Федоровича Фіщенка (1920-2010 рр.). Твори з пейзажних серій "Канів" та "Тарасова земля" створено у техниці кольорової ліногравюри у період 1957 - 1959 років.
Олексій Федорович Фіщенко - український графік. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище. У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті, у майстерні станкової графіки Олександра Пащенка. Його перша персональна виставка відбулася у 1963 році.
Незмінною пристрастю Олексія Фіщенка є кольорова ліногравюра: в українському естампі, починаючи з кінця 1950-х років йому по праву належить особливе і визначне місце. Значущість його забезпечується і яскравою своєрідністю творчого почерку художника, і майстерністю виконання, а також особливою "фіщенківською" змістовністю, що дає змогу завжди пізнати і виділити його гравюри серед інших.
Шевченківський Канев – давнє, ще зі студентських років уподобання художника. Серія "Канів" та "Тарасова земля" є дипломним проєктом Олександра Фіщенка, що присвячена шевченківським місцям у Каневі. Тема канівських пейзажів могла б повести художника шляхом "протокольного" відтворення побаченого, зафіксувати існування музею, архітектуру його будівлі, силует шевченківського монументу, Тарасової гори – саме такою була тогочасна традиція меморіальних графічних серій. Але авторській задум полягав у тому, щоб зобразити у ліноритах шевченківські місця, як частину вічного руху життя та природи – придніпровські пагорби, широкий простір Дніпра та високе небо над ним, тобто відобразити непідвладну часу пам’ять про поета. В цих графічних аркушах відчувається намагання художника вийти за межі традиційних уявлень про класичні пейзажні серії, висловити щось більше, ніж дозволяє мотив.
У цей період автора приваблюють прості композиційні побудови, у яких чітко визначені основні площини і форми, які організують аркуш. У гравюрах початку - середини 1960-х. рр. художник розгортає елементи пейзажу у глибину аркушу у неспішному, плавному ритмі. Часто він обирає точки зору, які відкривють йому "і Дніпро, і кручі" – тоді у аркуші з’явля’ється глибина, відчуття простору, що наповнений спекотним літнім повітрям, нічною прохолодою або морозяною свіжістю.
Площина білого аркушу для художника не папір, а світло і простір, в якому оживає все, що він бачить і відтворює. Можна стверджувати, що гравюри Олександра Фіщенка призначені не для поспішного сприяння на ходу, вони розраховані на чуйного і уважного співрозмовника, здатного на співпереживання і співтворчість. У його творах немає емоційних пустот, при всій їх досконалій завершеності глядач відчуває деяку недомовленість, яка стимулює роботу думки, почуття та уяви.
Виникають далекі асоціації з класичним мистецтвом Китаю та Японії. Графіку українського художника пов’язують з ними задумливість і споглядальність, які народжуються у схилянні перед винятковою досконалістю природи, романтичне налаштування у її сприйнятті, вміння за часткою уявити та відтворити ціле, нарешті, потяг до афористичності естетичного вислову як властивості художнього узагальнення.
На виставці "Сутеніти" глядач зустрівся з графіком неординарним і талановитим, який має власне бачення світу, особисте уявленням про зміст і засоби мистецтва, який завжди був одержимий прагненням довершеності.
2024
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-25
Малюнок було виконано Т. Шевченком під час Аральської експедиції.
Аральська описова експедиція – експедиція, яку в 1848–1849 рр.організувало військове мінистерство Російської імперії для знімання і промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював експедицію Бутаков О. І. Т. Шевченка, за клопотанням Бутакова, було включено до складу експедиції у якості солдата, проте він виконував функції художника.
Малюнок входить до Альбому Обручових ("Souvensr d'Orenburg"), який належав генерал-губернатору Оренбурзького краю В. О. Обручову. До альбому входить не менш шести акварелей Т. Шевченка, одна з них - Місячна ніч на Косаралі.
1848-1849
Автор: Шевченко Т. Г.
Оренбурзька губернія Російської імперії
Опубліковано: 2024-02-16
Виставка "Від Різдва до Різдва", експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 15.12.2023-21.01.2024 р., широко репрезентує художній доробок талановитого харківського графіка Владислава Христенка - майстра графічного дизайну, книжкової та станкової графіки, глибокого художника і філософа. Його творчість сформувалася в контексті багатих традицій харківської школи графіки, закладених видатними педагогами Харківського художнього інституту І. Падалкою, В. Єрміловим, Г. Бондаренком, В. Мироненком.
Протягом навчання у харківському художньо-промисловому інституті (1980 – 1985) В. Христенко здобув фах художника-конструктора на кафедрі промислової графіки. З 1987 р. художник працює на кафедрі графічного дизайну, де в різні роки викладав спеціальні дисципліни циклу "Робота в графічних матеріалах"
Художник плідно працює у жанрі прикладної графіки, тому значну частину експозиції виставки займають його авторські художні листівки до різдвяних і новорічних свят, виконані в техніці класичного офорта з акватинтою, а також кольоровою шовкографію у період з 1984 року і до сьогодні. У сценах народження Христа автор поєднує традиційних біблійних персонажів з героями козацької доби та нашими сучасниками. Митець змальовує своїх персонажів з гумором і теплотою, майстерно передаючи дух українського Різдва та народних традицій.
Унікальними є великоформатні офортні аркуші-поліптихи із циклу "Твердині України", які відтворюють найвидатніші замки та фортифікаційні споруди. У цих творах автор застосовує оригінальний художній задум, друкуючи невеликі сюжетні зображення із окремих офортних кліше на одній площині. Композиційно вони нагадують колаж або аплікацію.
Багато своїх творів майстер присвятив козацтву, образам мешканців рідної Слобожанщини, традиційному народному герою – козаку Мамаю, розумінню справжньої суті і характеру цього образу, що поєднує мудрість і відвагу з філософським розумінням невідворотності долі та лицарським кодексом честі. Використовуючи впізнавану композицію народної картини, автор насичує мілітарними деталями простір краєвиду – мальви проростають крізь протитанкові «їжаки», модерне звучання образу Мамая підкреслено сучасною екіпіровкою та озброєнням, спис та порохівниця поступаються автомату та джавеліну.
На виставці присутня серія, яка була створена під впливом рефлексій автора від обстрілів та руйнувань Харківщини під час повномасштабної російської агресії. Офорт «Григорій Сковорода серед війни» - втілення враження від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам’ятник філософу серед руїн музею виглядає, як символ стійкості та незламності української культури.
Для Владислава Христенка характерна філігранна манера виконання, де основним чинником є штрих і лінія. Гравюри Христенка нагадують художній досвід таких корифеїв української графіки як Г. Нарбут, П. Ковжун та М. Бутович. Графічні твори Владислава Христенка – це своєрідна форма сповіді, як пісні кобзарів, яких митець часто зображує у своїх аркушах. Художник поєднує у сюжетах сучасність та традиційні українські історичні та народні мотиви, витворюючи власне бачення і розуміння подій.
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
Цифровий каталог колекції “Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання” містить п’ять художніх творів, які є складовою фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка і були включені до реєстру унікальних пам’яток відповідно до Постанови № 466 від 12.08.1992 р. Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 713 від 07.09.2021 р.
До колекції увійшли твори Т. Шевченка: "Автопортрет", "На пасиці", "Катерина", "Селянська родина", "Портрет Іллі Івановича Лизогуба". Роботи виконані у 40-х роках ХІХ ст. у Санкт – Петербурзі та під час перебування Шевченка в Україні.
Представлена колекція буде цікава широкій аудиторії, адже вона визначає вагомий внесок поета та художника у всесвітню культурну спадщину і має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-02-03
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-28
У Національному музею Тараса Шевченка на виставці "Сутеніти" експонувались 14 графічних творів заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Олексія Федоровича Фіщенка (1920-2010 рр.). Твори з пейзажних серій "Канів" та "Тарасова земля" створено у техниці кольорової ліногравюри у період 1957 - 1959 років.
Олексій Федорович Фіщенко - український графік. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище. У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті, у майстерні станкової графіки Олександра Пащенка. Його перша персональна виставка відбулася у 1963 році.
Незмінною пристрастю Олексія Фіщенка є кольорова ліногравюра: в українському естампі, починаючи з кінця 1950-х років йому по праву належить особливе і визначне місце. Значущість його забезпечується і яскравою своєрідністю творчого почерку художника, і майстерністю виконання, а також особливою "фіщенківською" змістовністю, що дає змогу завжди пізнати і виділити його гравюри серед інших.
Шевченківський Канев – давнє, ще зі студентських років уподобання художника. Серія "Канів" та "Тарасова земля" є дипломним проєктом Олександра Фіщенка, що присвячена шевченківським місцям у Каневі. Тема канівських пейзажів могла б повести художника шляхом "протокольного" відтворення побаченого, зафіксувати існування музею, архітектуру його будівлі, силует шевченківського монументу, Тарасової гори – саме такою була тогочасна традиція меморіальних графічних серій. Але авторській задум полягав у тому, щоб зобразити у ліноритах шевченківські місця, як частину вічного руху життя та природи – придніпровські пагорби, широкий простір Дніпра та високе небо над ним, тобто відобразити непідвладну часу пам’ять про поета. В цих графічних аркушах відчувається намагання художника вийти за межі традиційних уявлень про класичні пейзажні серії, висловити щось більше, ніж дозволяє мотив.
У цей період автора приваблюють прості композиційні побудови, у яких чітко визначені основні площини і форми, які організують аркуш. У гравюрах початку - середини 1960-х. рр. художник розгортає елементи пейзажу у глибину аркушу у неспішному, плавному ритмі. Часто він обирає точки зору, які відкривють йому "і Дніпро, і кручі" – тоді у аркуші з’явля’ється глибина, відчуття простору, що наповнений спекотним літнім повітрям, нічною прохолодою або морозяною свіжістю.
Площина білого аркушу для художника не папір, а світло і простір, в якому оживає все, що він бачить і відтворює. Можна стверджувати, що гравюри Олександра Фіщенка призначені не для поспішного сприяння на ходу, вони розраховані на чуйного і уважного співрозмовника, здатного на співпереживання і співтворчість. У його творах немає емоційних пустот, при всій їх досконалій завершеності глядач відчуває деяку недомовленість, яка стимулює роботу думки, почуття та уяви.
Виникають далекі асоціації з класичним мистецтвом Китаю та Японії. Графіку українського художника пов’язують з ними задумливість і споглядальність, які народжуються у схилянні перед винятковою досконалістю природи, романтичне налаштування у її сприйнятті, вміння за часткою уявити та відтворити ціле, нарешті, потяг до афористичності естетичного вислову як властивості художнього узагальнення.
На виставці "Сутеніти" глядач зустрівся з графіком неординарним і талановитим, який має власне бачення світу, особисте уявленням про зміст і засоби мистецтва, який завжди був одержимий прагненням довершеності.
2024
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-25
Малюнок було виконано Т. Шевченком під час Аральської експедиції.
Аральська описова експедиція – експедиція, яку в 1848–1849 рр.організувало військове мінистерство Російської імперії для знімання і промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював експедицію Бутаков О. І. Т. Шевченка, за клопотанням Бутакова, було включено до складу експедиції у якості солдата, проте він виконував функції художника.
Малюнок входить до Альбому Обручових ("Souvensr d'Orenburg"), який належав генерал-губернатору Оренбурзького краю В. О. Обручову. До альбому входить не менш шести акварелей Т. Шевченка, одна з них - Місячна ніч на Косаралі.
1848-1849
Автор: Шевченко Т. Г.
Оренбурзька губернія Російської імперії
Опубліковано: 2024-02-16
Виставка "Від Різдва до Різдва", експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 15.12.2023-21.01.2024 р., широко репрезентує художній доробок талановитого харківського графіка Владислава Христенка - майстра графічного дизайну, книжкової та станкової графіки, глибокого художника і філософа. Його творчість сформувалася в контексті багатих традицій харківської школи графіки, закладених видатними педагогами Харківського художнього інституту І. Падалкою, В. Єрміловим, Г. Бондаренком, В. Мироненком.
Протягом навчання у харківському художньо-промисловому інституті (1980 – 1985) В. Христенко здобув фах художника-конструктора на кафедрі промислової графіки. З 1987 р. художник працює на кафедрі графічного дизайну, де в різні роки викладав спеціальні дисципліни циклу "Робота в графічних матеріалах"
Художник плідно працює у жанрі прикладної графіки, тому значну частину експозиції виставки займають його авторські художні листівки до різдвяних і новорічних свят, виконані в техніці класичного офорта з акватинтою, а також кольоровою шовкографію у період з 1984 року і до сьогодні. У сценах народження Христа автор поєднує традиційних біблійних персонажів з героями козацької доби та нашими сучасниками. Митець змальовує своїх персонажів з гумором і теплотою, майстерно передаючи дух українського Різдва та народних традицій.
Унікальними є великоформатні офортні аркуші-поліптихи із циклу "Твердині України", які відтворюють найвидатніші замки та фортифікаційні споруди. У цих творах автор застосовує оригінальний художній задум, друкуючи невеликі сюжетні зображення із окремих офортних кліше на одній площині. Композиційно вони нагадують колаж або аплікацію.
Багато своїх творів майстер присвятив козацтву, образам мешканців рідної Слобожанщини, традиційному народному герою – козаку Мамаю, розумінню справжньої суті і характеру цього образу, що поєднує мудрість і відвагу з філософським розумінням невідворотності долі та лицарським кодексом честі. Використовуючи впізнавану композицію народної картини, автор насичує мілітарними деталями простір краєвиду – мальви проростають крізь протитанкові «їжаки», модерне звучання образу Мамая підкреслено сучасною екіпіровкою та озброєнням, спис та порохівниця поступаються автомату та джавеліну.
На виставці присутня серія, яка була створена під впливом рефлексій автора від обстрілів та руйнувань Харківщини під час повномасштабної російської агресії. Офорт «Григорій Сковорода серед війни» - втілення враження від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам’ятник філософу серед руїн музею виглядає, як символ стійкості та незламності української культури.
Для Владислава Христенка характерна філігранна манера виконання, де основним чинником є штрих і лінія. Гравюри Христенка нагадують художній досвід таких корифеїв української графіки як Г. Нарбут, П. Ковжун та М. Бутович. Графічні твори Владислава Христенка – це своєрідна форма сповіді, як пісні кобзарів, яких митець часто зображує у своїх аркушах. Художник поєднує у сюжетах сучасність та традиційні українські історичні та народні мотиви, витворюючи власне бачення і розуміння подій.
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
Цифровий каталог колекції “Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання” містить п’ять художніх творів, які є складовою фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка і були включені до реєстру унікальних пам’яток відповідно до Постанови № 466 від 12.08.1992 р. Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 713 від 07.09.2021 р.
До колекції увійшли твори Т. Шевченка: "Автопортрет", "На пасиці", "Катерина", "Селянська родина", "Портрет Іллі Івановича Лизогуба". Роботи виконані у 40-х роках ХІХ ст. у Санкт – Петербурзі та під час перебування Шевченка в Україні.
Представлена колекція буде цікава широкій аудиторії, адже вона визначає вагомий внесок поета та художника у всесвітню культурну спадщину і має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-02-03
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-28
У Національному музею Тараса Шевченка на виставці "Сутеніти" експонувались 14 графічних творів заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Олексія Федоровича Фіщенка (1920-2010 рр.). Твори з пейзажних серій "Канів" та "Тарасова земля" створено у техниці кольорової ліногравюри у період 1957 - 1959 років.
Олексій Федорович Фіщенко - український графік. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище. У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті, у майстерні станкової графіки Олександра Пащенка. Його перша персональна виставка відбулася у 1963 році.
Незмінною пристрастю Олексія Фіщенка є кольорова ліногравюра: в українському естампі, починаючи з кінця 1950-х років йому по праву належить особливе і визначне місце. Значущість його забезпечується і яскравою своєрідністю творчого почерку художника, і майстерністю виконання, а також особливою "фіщенківською" змістовністю, що дає змогу завжди пізнати і виділити його гравюри серед інших.
Шевченківський Канев – давнє, ще зі студентських років уподобання художника. Серія "Канів" та "Тарасова земля" є дипломним проєктом Олександра Фіщенка, що присвячена шевченківським місцям у Каневі. Тема канівських пейзажів могла б повести художника шляхом "протокольного" відтворення побаченого, зафіксувати існування музею, архітектуру його будівлі, силует шевченківського монументу, Тарасової гори – саме такою була тогочасна традиція меморіальних графічних серій. Але авторській задум полягав у тому, щоб зобразити у ліноритах шевченківські місця, як частину вічного руху життя та природи – придніпровські пагорби, широкий простір Дніпра та високе небо над ним, тобто відобразити непідвладну часу пам’ять про поета. В цих графічних аркушах відчувається намагання художника вийти за межі традиційних уявлень про класичні пейзажні серії, висловити щось більше, ніж дозволяє мотив.
У цей період автора приваблюють прості композиційні побудови, у яких чітко визначені основні площини і форми, які організують аркуш. У гравюрах початку - середини 1960-х. рр. художник розгортає елементи пейзажу у глибину аркушу у неспішному, плавному ритмі. Часто він обирає точки зору, які відкривють йому "і Дніпро, і кручі" – тоді у аркуші з’явля’ється глибина, відчуття простору, що наповнений спекотним літнім повітрям, нічною прохолодою або морозяною свіжістю.
Площина білого аркушу для художника не папір, а світло і простір, в якому оживає все, що він бачить і відтворює. Можна стверджувати, що гравюри Олександра Фіщенка призначені не для поспішного сприяння на ходу, вони розраховані на чуйного і уважного співрозмовника, здатного на співпереживання і співтворчість. У його творах немає емоційних пустот, при всій їх досконалій завершеності глядач відчуває деяку недомовленість, яка стимулює роботу думки, почуття та уяви.
Виникають далекі асоціації з класичним мистецтвом Китаю та Японії. Графіку українського художника пов’язують з ними задумливість і споглядальність, які народжуються у схилянні перед винятковою досконалістю природи, романтичне налаштування у її сприйнятті, вміння за часткою уявити та відтворити ціле, нарешті, потяг до афористичності естетичного вислову як властивості художнього узагальнення.
На виставці "Сутеніти" глядач зустрівся з графіком неординарним і талановитим, який має власне бачення світу, особисте уявленням про зміст і засоби мистецтва, який завжди був одержимий прагненням довершеності.
2024
Автор: Фіщенко О.
Опубліковано: 2024-02-25
Малюнок було виконано Т. Шевченком під час Аральської експедиції.
Аральська описова експедиція – експедиція, яку в 1848–1849 рр.організувало військове мінистерство Російської імперії для знімання і промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював експедицію Бутаков О. І. Т. Шевченка, за клопотанням Бутакова, було включено до складу експедиції у якості солдата, проте він виконував функції художника.
Малюнок входить до Альбому Обручових ("Souvensr d'Orenburg"), який належав генерал-губернатору Оренбурзького краю В. О. Обручову. До альбому входить не менш шести акварелей Т. Шевченка, одна з них - Місячна ніч на Косаралі.
1848-1849
Автор: Шевченко Т. Г.
Оренбурзька губернія Російської імперії
Опубліковано: 2024-02-16
Виставка "Від Різдва до Різдва", експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 15.12.2023-21.01.2024 р., широко репрезентує художній доробок талановитого харківського графіка Владислава Христенка - майстра графічного дизайну, книжкової та станкової графіки, глибокого художника і філософа. Його творчість сформувалася в контексті багатих традицій харківської школи графіки, закладених видатними педагогами Харківського художнього інституту І. Падалкою, В. Єрміловим, Г. Бондаренком, В. Мироненком.
Протягом навчання у харківському художньо-промисловому інституті (1980 – 1985) В. Христенко здобув фах художника-конструктора на кафедрі промислової графіки. З 1987 р. художник працює на кафедрі графічного дизайну, де в різні роки викладав спеціальні дисципліни циклу "Робота в графічних матеріалах"
Художник плідно працює у жанрі прикладної графіки, тому значну частину експозиції виставки займають його авторські художні листівки до різдвяних і новорічних свят, виконані в техніці класичного офорта з акватинтою, а також кольоровою шовкографію у період з 1984 року і до сьогодні. У сценах народження Христа автор поєднує традиційних біблійних персонажів з героями козацької доби та нашими сучасниками. Митець змальовує своїх персонажів з гумором і теплотою, майстерно передаючи дух українського Різдва та народних традицій.
Унікальними є великоформатні офортні аркуші-поліптихи із циклу "Твердині України", які відтворюють найвидатніші замки та фортифікаційні споруди. У цих творах автор застосовує оригінальний художній задум, друкуючи невеликі сюжетні зображення із окремих офортних кліше на одній площині. Композиційно вони нагадують колаж або аплікацію.
Багато своїх творів майстер присвятив козацтву, образам мешканців рідної Слобожанщини, традиційному народному герою – козаку Мамаю, розумінню справжньої суті і характеру цього образу, що поєднує мудрість і відвагу з філософським розумінням невідворотності долі та лицарським кодексом честі. Використовуючи впізнавану композицію народної картини, автор насичує мілітарними деталями простір краєвиду – мальви проростають крізь протитанкові «їжаки», модерне звучання образу Мамая підкреслено сучасною екіпіровкою та озброєнням, спис та порохівниця поступаються автомату та джавеліну.
На виставці присутня серія, яка була створена під впливом рефлексій автора від обстрілів та руйнувань Харківщини під час повномасштабної російської агресії. Офорт «Григорій Сковорода серед війни» - втілення враження від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам’ятник філософу серед руїн музею виглядає, як символ стійкості та незламності української культури.
Для Владислава Христенка характерна філігранна манера виконання, де основним чинником є штрих і лінія. Гравюри Христенка нагадують художній досвід таких корифеїв української графіки як Г. Нарбут, П. Ковжун та М. Бутович. Графічні твори Владислава Христенка – це своєрідна форма сповіді, як пісні кобзарів, яких митець часто зображує у своїх аркушах. Художник поєднує у сюжетах сучасність та традиційні українські історичні та народні мотиви, витворюючи власне бачення і розуміння подій.
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
2023-2024
Автор: Христенко В. Є.
Опубліковано: 2024-02-03
Цифровий каталог колекції “Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання” містить п’ять художніх творів, які є складовою фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка і були включені до реєстру унікальних пам’яток відповідно до Постанови № 466 від 12.08.1992 р. Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 713 від 07.09.2021 р.
До колекції увійшли твори Т. Шевченка: "Автопортрет", "На пасиці", "Катерина", "Селянська родина", "Портрет Іллі Івановича Лизогуба". Роботи виконані у 40-х роках ХІХ ст. у Санкт – Петербурзі та під час перебування Шевченка в Україні.
Представлена колекція буде цікава широкій аудиторії, адже вона визначає вагомий внесок поета та художника у всесвітню культурну спадщину і має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу.
2024
Автор: Національний музей Тараса Шевченка
Опубліковано: 2024-02-03
Фіщенко О.
Цифровий каталог виставки "Сутеніти" Олексія Фіщенка, 14.02-24.02.2024 р.
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Цифровий каталог виставки "Сутеніти" з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 14.02-24.02.2024 р.
Цифровий каталог виставки "Сутеніти" Олексія Фіщенка, 14.02-24.02.2024 р.
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/2713 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2713 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-28 |
Фіщенко О.
Цифрова фотофіксація експозицій виставки "Сутеніти" Віктора Бистрякова і Олексія Фіщенка, 14.02-24.02.2024 р.
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Фіщенко О. ; Бистряков В.
Фотофіксація експозицій виставки "Сутеніти" Віктора Бистрякова і Олексія Фіщенка, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 14.02-24.02.2024 р.
У Національному музею Тараса Шевченка на виставці "Сутеніти" експонувались 14 графічних творів заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Олексія Федоровича Фіщенка (1920-2010 рр.). Твори з пейзажних серій "Канів" та "Тарасова земля" створено у техниці кольорової ліногравюри у період 1957 - 1959 років.
Олексій Федорович Фіщенко - український графік. У 1953 році закінчив Одеське художнє училище. У 1959 році закінчив навчання у Київському художньому інституті, у майстерні станкової графіки Олександра Пащенка. Його перша персональна виставка відбулася у 1963 році.
Незмінною пристрастю Олексія Фіщенка є кольорова ліногравюра: в українському естампі, починаючи з кінця 1950-х років йому по праву належить особливе і визначне місце. Значущість його забезпечується і яскравою своєрідністю творчого почерку художника, і майстерністю виконання, а також особливою "фіщенківською" змістовністю, що дає змогу завжди пізнати і виділити його гравюри серед інших.
Шевченківський Канев – давнє, ще зі студентських років уподобання художника. Серія "Канів" та "Тарасова земля" є дипломним проєктом Олександра Фіщенка, що присвячена шевченківським місцям у Каневі. Тема канівських пейзажів могла б повести художника шляхом "протокольного" відтворення побаченого, зафіксувати існування музею, архітектуру його будівлі, силует шевченківського монументу, Тарасової гори – саме такою була тогочасна традиція меморіальних графічних серій. Але авторській задум полягав у тому, щоб зобразити у ліноритах шевченківські місця, як частину вічного руху життя та природи – придніпровські пагорби, широкий простір Дніпра та високе небо над ним, тобто відобразити непідвладну часу пам’ять про поета. В цих графічних аркушах відчувається намагання художника вийти за межі традиційних уявлень про класичні пейзажні серії, висловити щось більше, ніж дозволяє мотив.
У цей період автора приваблюють прості композиційні побудови, у яких чітко визначені основні площини і форми, які організують аркуш. У гравюрах початку - середини 1960-х. рр. художник розгортає елементи пейзажу у глибину аркушу у неспішному, плавному ритмі. Часто він обирає точки зору, які відкривють йому "і Дніпро, і кручі" – тоді у аркуші з’явля’ється глибина, відчуття простору, що наповнений спекотним літнім повітрям, нічною прохолодою або морозяною свіжістю.
Площина білого аркушу для художника не папір, а світло і простір, в якому оживає все, що він бачить і відтворює. Можна стверджувати, що гравюри Олександра Фіщенка призначені не для поспішного сприяння на ходу, вони розраховані на чуйного і уважного співрозмовника, здатного на співпереживання і співтворчість. У його творах немає емоційних пустот, при всій їх досконалій завершеності глядач відчуває деяку недомовленість, яка стимулює роботу думки, почуття та уяви.
Виникають далекі асоціації з класичним мистецтвом Китаю та Японії. Графіку українського художника пов’язують з ними задумливість і споглядальність, які народжуються у схилянні перед винятковою досконалістю природи, романтичне налаштування у її сприйнятті, вміння за часткою уявити та відтворити ціле, нарешті, потяг до афористичності естетичного вислову як властивості художнього узагальнення.
На виставці "Сутеніти" глядач зустрівся з графіком неординарним і талановитим, який має власне бачення світу, особисте уявленням про зміст і засоби мистецтва, який завжди був одержимий прагненням довершеності.
Цифрова фотофіксація експозицій виставки "Сутеніти" Віктора Бистрякова і Олексія Фіщенка, 14.02-24.02.2024 р.
Автори та відповідальні:
Фіщенко О. ; Бистряков В.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2697 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-24 |
Фіщенко О.
Дніпро в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Дніпро в Каневі. 1959 р. Блакитний папір, ліногравюра.
Дніпро в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 550 мм, a: 350 мм
l: 675 мм, a: 450 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2698 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Будинок-музей Т.Г. Шевченка в Каневі. 1958 р. Кремовий папір, ліногравюра.
Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 525 мм, a: 350 мм
l: 675 мм, a: 450 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2699 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
Останній промінь. Пристань в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Останній промінь. Пристань в Каневі. 1959 р. Кремовий папір, ліногравюра.
Останній промінь. Пристань в Каневі
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 350 мм, a: 525 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2700 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
Зимові сутінки. Моринці. Школа
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Зимові сутінки. Моринці. Школа. 1961. Папір, кол. Ліногравюра.
Зимові сутінки. Моринці. Школа
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 555 мм, a: 720 мм
l: 335 мм, a: 555 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2702 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
Замріяний вечір. Моринці
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Замріяний вечір. Моринці. 1961 р. Папір, кольорова ліногравюра.
Замріяний вечір. Моринці
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 554 мм, a: 835 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2703 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
Дніпро з Тарасової гори
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. Дніпро з Тарасової гори. 1957 р. Кремовий папір, ліногравюра.
Дніпро з Тарасової гори
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 510 мм, a: 360 мм
l: 575 мм, a: 440 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2704 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Фіщенко О.
По дорозі до могили Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Олексій Федорович Фіщенко. По дорозі до могили Т. Г. Шевченка. 1957 р. Сірий папір, ліногравюра.
По дорозі до могили Т. Г. Шевченка
Автори та відповідальні:
Фіщенко О.
Фізичні характеристики:
l: 525 мм, a: 365 мм
l: 600 мм, a: 425 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2705 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-25 |
Неледва Г.
Тарас Шевченко – студент петербурської академії
Автори та відповідальні:
Неледва Г.
Неледва Галина. "Тарас Шевченко – студент петербурської академії". Полотно, олія. 1964 р.
Тарас Шевченко – студент петербурської академії
Автори та відповідальні:
Неледва Г.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2696 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-19 |
Шевченко Т. Г.
Почаївська лавра з півдня
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Почаївська лавра з півдня. [1846, жовтень. Почаїв].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Почаївська лавра з півдня
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 289 мм, a: 378 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2685 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї.
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї. 1848. [19 червня – 25 липня. Раїм].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї.
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 205 мм, a: 298 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2686 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Шхуни біля форту Кос-Арал
1848-1849
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шхуни біля форту Кос-Арал. [1848, 6 жовтня – 1849, 6 травня. Кос-Арал].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шхуни біля форту Кос-Арал
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 206 мм, a: 300 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2687 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Джангис-агач
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861))
Джангис-агач. [1848, 26 травня].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861))
Джангис-агач
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 136 мм, a: 224 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2688 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Місячна ніч на Косаралі
1848-1849
Оренбурзька губернія Російської імперії
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Малюнок. Місячна ніч на Косаралі, [06.10.1848–07.05.1849 ]. Папір, акварель. Малюнок, прошкрябування.
Малюнок було виконано Т. Шевченком під час Аральської експедиції.
Аральська описова експедиція – експедиція, яку в 1848–1849 рр.організувало військове мінистерство Російської імперії для знімання і промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював експедицію Бутаков О. І. Т. Шевченка, за клопотанням Бутакова, було включено до складу експедиції у якості солдата, проте він виконував функції художника.
Малюнок входить до Альбому Обручових ("Souvensr d'Orenburg"), який належав генерал-губернатору Оренбурзького краю В. О. Обручову. До альбому входить не менш шести акварелей Т. Шевченка, одна з них - Місячна ніч на Косаралі.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Місячна ніч на Косаралі
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
153 х 293 мм
Колір: сірий, жовтий. Форма: прямокутник
l: 153 мм, a: 293 мм
Дата вимірювання: 2018-09-20
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2689 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Гористий берег острова Ніколая
1848-1849
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Гористий берег острова Ніколая. [1848, 12-21 вересня; 1849, 22-30 серпня].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Гористий берег острова Ніколая
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 156 мм, a: 291 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2690 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак
1856-1857
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак. [1856-1857, 13 травня. Новопетровське укріплення].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 121 мм, a: 315 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2691 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Вид на Кара-Тау з долини Апазир
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Вид на Кара-Тау з долини Апазир. [1851, 1-20 червня].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Вид на Кара-Тау з долини Апазир
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 156 мм, a: 284 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2693 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
Гамалія
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Гамалія
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 196 мм, a: 148 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2694 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Шевченко Т. Г.
В гаремі
м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
В гаремі. 1843, [н. п. травня. С.-Петербург].
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
В гаремі
Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.
Фізичні характеристики:
l: 247 мм, a: 200 мм
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2695 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-16 |
Христенко В. Є.
Цифрова фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
2023-2024
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 15.12.2023-21.01.2024 р.
Виставка "Від Різдва до Різдва", експонована у виставкових залах Національного музею Тараса Шевченка 15.12.2023-21.01.2024 р., широко репрезентує художній доробок талановитого харківського графіка Владислава Христенка - майстра графічного дизайну, книжкової та станкової графіки, глибокого художника і філософа. Його творчість сформувалася в контексті багатих традицій харківської школи графіки, закладених видатними педагогами Харківського художнього інституту І. Падалкою, В. Єрміловим, Г. Бондаренком, В. Мироненком.
Протягом навчання у харківському художньо-промисловому інституті (1980 – 1985) В. Христенко здобув фах художника-конструктора на кафедрі промислової графіки. З 1987 р. художник працює на кафедрі графічного дизайну, де в різні роки викладав спеціальні дисципліни циклу "Робота в графічних матеріалах"
Художник плідно працює у жанрі прикладної графіки, тому значну частину експозиції виставки займають його авторські художні листівки до різдвяних і новорічних свят, виконані в техніці класичного офорта з акватинтою, а також кольоровою шовкографію у період з 1984 року і до сьогодні. У сценах народження Христа автор поєднує традиційних біблійних персонажів з героями козацької доби та нашими сучасниками. Митець змальовує своїх персонажів з гумором і теплотою, майстерно передаючи дух українського Різдва та народних традицій.
Унікальними є великоформатні офортні аркуші-поліптихи із циклу "Твердині України", які відтворюють найвидатніші замки та фортифікаційні споруди. У цих творах автор застосовує оригінальний художній задум, друкуючи невеликі сюжетні зображення із окремих офортних кліше на одній площині. Композиційно вони нагадують колаж або аплікацію.
Багато своїх творів майстер присвятив козацтву, образам мешканців рідної Слобожанщини, традиційному народному герою – козаку Мамаю, розумінню справжньої суті і характеру цього образу, що поєднує мудрість і відвагу з філософським розумінням невідворотності долі та лицарським кодексом честі. Використовуючи впізнавану композицію народної картини, автор насичує мілітарними деталями простір краєвиду – мальви проростають крізь протитанкові «їжаки», модерне звучання образу Мамая підкреслено сучасною екіпіровкою та озброєнням, спис та порохівниця поступаються автомату та джавеліну.
На виставці присутня серія, яка була створена під впливом рефлексій автора від обстрілів та руйнувань Харківщини під час повномасштабної російської агресії. Офорт «Григорій Сковорода серед війни» - втілення враження від зруйнованого меморіального музею. Уцілілий пам’ятник філософу серед руїн музею виглядає, як символ стійкості та незламності української культури.
Для Владислава Христенка характерна філігранна манера виконання, де основним чинником є штрих і лінія. Гравюри Христенка нагадують художній досвід таких корифеїв української графіки як Г. Нарбут, П. Ковжун та М. Бутович. Графічні твори Владислава Христенка – це своєрідна форма сповіді, як пісні кобзарів, яких митець часто зображує у своїх аркушах. Художник поєднує у сюжетах сучасність та традиційні українські історичні та народні мотиви, витворюючи власне бачення і розуміння подій.
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Цифрова фотофіксація експозицій виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2682 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-03 |
Христенко В. Є.
Цифровий каталог виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
2023-2024
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Цифровий каталог виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, з фондової колекції Національного музею Тараса Шевченка, м. Київ, 15.12.2023-21.01.2024 р.
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Цифровий каталог виставки "Від Різдва до Різдва" Владислава Христенко, 15.12.2023-21.01.2024 р.
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/2683 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2683 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-03 |
Національний музей Тараса Шевченка
Цифровий каталог. Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання
Січень 2024 р.
м. Київ, Україна
Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка
Унікальні пам'ятки Національного музею Тараса Шевченка, що внесені до Державного реєстру національного культурного надбання
Унікальні пам'ятки Національного музею Тараса Шевченка, що внесені до Державного реєстру національного культурного надбання
Цифровий каталог. Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання
Автори та відповідальні:
Національний музей Тараса Шевченка
Обсяг: 12 мб
Цифровий каталог колекції “Унікальні пам'ятки, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання” містить п’ять художніх творів, які є складовою фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка і були включені до реєстру унікальних пам’яток відповідно до Постанови № 466 від 12.08.1992 р. Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 713 від 07.09.2021 р.
До колекції увійшли твори Т. Шевченка: "Автопортрет", "На пасиці", "Катерина", "Селянська родина", "Портрет Іллі Івановича Лизогуба". Роботи виконані у 40-х роках ХІХ ст. у Санкт – Петербурзі та під час перебування Шевченка в Україні.
Представлена колекція буде цікава широкій аудиторії, адже вона визначає вагомий внесок поета та художника у всесвітню культурну спадщину і має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2684 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-03 |
Христенко В. Є.
Уламки війни - ІІ
м. Харків, Харківська обл.
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Уламки війни - ІІ, 2023 р., С7, Христенко В. Є., 1963 р.н., м. Харків
Христенко Владислав Євгенійович (1963 р. н.)
Уламки війни - ІІ
Автори та відповідальні:
Христенко В. Є.
Фізичні характеристики:
l: 14,5 см, a: 9 см
Обсяг: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2671 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-02-02 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.