Рапай О.
Бюст Т. Г. Шевченка

м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Рапай О.
Київський експериментальний кераміко-художній завод

Рапай-Маркіш Ольга (1929–2012)
Бюст Т. Г. Шевченка, Рапай О., 1963 р., Київський експериментальний кераміко-художній завод

Рапай О.
Ваза декоративна
1980-ті рр.
м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Рапай О.

Рапай-Маркіш Ольга (1929–2012)
Ваза декоративна, Рапай О., 1980-ті рр.

Рапай О.
Ваза декоративна "Кала"
1980-ті рр.
м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Рапай О.

Рапай-Маркіш Ольга (1929–2012)
Ваза декоративна "Кала", Рапай О., 1980-ті рр.

Рапай О.
Ваза декоративна "Гранат"
1980-ті рр.
м. Київ, Україна

Автори та відповідальні:
Рапай О.

Рапай-Маркіш Ольга (1929–2012)
Ваза декоративна "Гранат", Рапай О., 1980-ті рр.

Основа : южно-русскій литературно-ученый вѣстникъ

м. Санкт-Петербург, Російська імперія

Основа. Южно-русский литературно-ученый вестник. — Петербургъ, 1861, мартъ (Въ типографіи П. А. Кулиша). — 219 с.
“Основа” (“Основа, южно-русскій литературно - ученый вѣстникъ”) – перший український літературно - науковий щомісячний журнал. Редактор В. Білозерський. Помічник головного редактора й відповідальний секретар О. Кістяківський, організаційно - господарські справи вів Д. Каменецький. Тираж 1000 прим. (за ін. даними – 2000). Видавався в Петербурзі з січня 1861 до жовтня 1862 рр. українською та російською мовами. Друкувався в типографії П. Куліша. Фінансову базу (20 000 руб.) забезпечив родич Білозерського (дядько його дружини) поміщик М. Катенін.
Основними співробітниками видання були члени петербурзької української громади, сформованої після повернення кирило–мефодіївців із заслання. Метою “Основи” було сприяння розвиткові національного руху й самопізнання, провідною – теза про права українців на умови для свого подальшого розвитку. Ця програма визначила характер статей і розвідок з історії України, етнографії, географії, фольклору, матеріалів на мовні й освітні теми та значну частину літературно – художнього й критичного відділів. Заради ширшого представлення тогочасної публіцистики частина матеріалів подавалася російською мовою.
Ініціатор видання, автор назви, програми й найактивніший співробітник – П. Куліш, співзасновник і провідний автор – М. Костомаров. Т. Шевченко взяв участь у започаткуванні “Основи” і встиг передати автографи поезій періоду заслання, публікація яких продовжувалася в кожному номері після його смерті. В “Основі” вперше опубліковано понад 70 віршів, а також щоденник (зі значними скороченнями) й деякі листи Т. Шевченка, статті й спогади про нього. Журнал став одним із центрів українського літературного процесу своєї доби. В ньому надруковано твори понад сорока українських письменників – поетів, прозаїків, драматургів.
Обстоюючи національну програму й свободу літературного слова, “Основа” вимушено полемізувала з шовіністичними виданнями щодо самого факту існування українського народу, його мови й літератури. Водночас усю її короткотривалу діяльність супроводжували як внутрішні суперечки навколо змісту, мети та двомовності видання, так і критика з боку частини передплатників, яким програма здалася занадто радикальною. Це викликало фінансові проблеми, а через наступ цензури в умовах підготовки Валуєвського циркуляру дозвіл на реорганізацію журналу отримати не вдалося. В історію української журналістики “Основа” увійшла як визначне явище громадсько – політичного й літературного життя к. 1850-х – поч. 1860 –х рр. ХІХ ст.

Гінтов Павло
Прекрасне старовинне піаніно Шредера в Одеському Будинку вчених

м. Одеса, Одеська обл.

Автори та відповідальні:
Гінтов Павло

Герасимчук Дар'я
Варварська нічна атака рашистів на Одесу 23.07.2023

м. Одеса, Одеська обл.

Автори та відповідальні:
Герасимчук Дар'я

Варварська нічна атака рашистів на Одесу 1 людина загинула, 19 постраждалих (серед яких 4 дитини) За інформацією голови ОВА Олега Кіпера, госпіталізовано 14 осіб, із них – 3 дітей. ОК «Південь» повідомляє, що рашисти били щонайменше 5-ма видами ракет усіх видів базування: «Калібрами», «Оніксами», Х-22, Іскандерами-К та Іскандерами-М. Постраждала портова інфраструктура та шість житлових багатоквартирних будинків. Понівечено десятки автомобілів, у багатьох будинках міста пошкоджено фасади та дахи, вибиті вікна. В ніч з 22 на 23 липня внаслідок чергової ракетної атаки росіян по Одесі було зруйновано і Спасо-Преображенський кафедральний собор. Крім значних пошкоджень будівлі постраждали православні святині: з-під завалів дістали Касперовську ікону Божої Матері, яка є покровителькою Одеси.

Лещов
Телецьке озеро з південно-східної бухти (Телецкое озеро от Юговосточной бухты)
Середина ХІХ ст.

Автори та відповідальні:
Лещов ;

Лещов
Рисунок. Телецьке озеро з південно-східної бухти (Телецкое озеро отъ юговосточной бухты) . Лещов (з рисунка Комарова). Аркуш з Альбому Броніслава Залеського, середина ХІХ ст. Папір тонований, олівець, білило.
В колекції Національного музею Тараса Шевченка зберігаються олівцеві рисунки та малюнки українських, російських, західно-європейських художників, що об'єднані в альбом, який належав Броніславу Залеському. 
Серед малюнків представлені твори відомих і маловідомих художників, у тому числі і рисунок Лещова.

Невідомий художник
Собаки
Середина ХІХ ст.

Автори та відповідальні:
Невідомий художник

Рисунок. Собаки. Аркуш з Альбому Броніслава Залеського. Середина ХІХ ст. Папір кольоровий, італійський олівець, білило.
Рисунок було створено у середині ХІХ ст. невідомим художником. Разом із 58 творами різних художників рисунок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).

[Залеський Б. Ф.]
Позвольте же пройти - право мне нужно поскорее
середина ХІХ ст.

Автори та відповідальні:
[Залеський Б. Ф.]

[Залеський Броніслав Францович](1820–1880)]
Малюнок. Позвольте же пройти - право мне нужно поскорее.. Аркуш з Альбому Броніслава Залеського. Папір, олівець, акварель..
Малюнок було створено в середині ХІХ століття, ймовірно, Залеським Б. Ф. Він разом із 58 творами різних художників входить до Альбому Броніслава Залеського (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав у спільну обкладинку Броніслав Залеський).

Пес Патрон

м. Київ, Україна

Пес Патрон (нар. 20 липня 2019) — український собака-винюхувач вибухівки, талісман Державної служби з надзвичайних ситуацій, який здобув велику популярність за часів російсько-української війни. Офіційний символ Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування, сформованого при Міністерстві внутрішніх справ. За даними ДСНС, до 19 березня Патрон допоміг виявити понад 90 вибухових пристроїв, встановлених російськими військами.

Шевченко Т. Г.
Ак-Кудук

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Зліва внизу олівцем рукою Шевченка напис: ак-кудук. Ак-Кудук означає «білий колодязь». Під такою назвою є колодязі та річка по дорозі між Орськом та Раїмом, через яку експедиція проходила в червні 1848 р. [див. А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 15], а також колодязь на березі затоки Перовського. Датується V – VI 1848 р., тобто часом переходу експедиції від Орська до Раїма.

Шевченко Т. Г.
Пристань на Сир-Дар’ї

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Пристань на Сир-Дар’ї, 1848 р., Шевченко Т. Г.
Під малюнком був напис рукою Шевченка: Пристань на Сыръ ДарьЂ въ 1848 (див. примітку до № 2 — 45). На звороті зліва внизу олівцем теж напис: пристань на Сыръ ДарьЂ въ 1848. Датується на підставі запису Бутакова про час спорядження шхун на СирДар’ї біля Раїма: «20 числа (июня 1848) я кончил перевозку на берег Сыр-Дарьи всех членов и принадлежностей новой шхуны, а 21 начал собирать ее». «25 июля, в 7 часов вечера, подняв свой брейд-вымпел на шхуне Константин, я снялся от Раимской пристани вместе со шхуной Николай и, отсалютовав крепости, начал спускаться к устью Сыр-Дарьи...» В літературі зустрічається під назвою «Аральське море» (О. Новицький, Т. Шевченко, К., 1930, табл. XIX).

Шевченко Т. Г.
Тигр

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Тигр, 1848 р., Шевченко Т. Г.
Датується на підставі листа О. І. Бутакова до рідних від 24 листопада 1848 р., в якому він розповідає: «Так как последний подвиг джулбарса был весьма близко от укрепления и он мог скушать кого-нибудь из имущих образ и подобие божие, то 20-го мы и собрались в числе человек 45 и сделали облаву поперек всего острова… джулбарс показался из камыша и приопустился на передние лапы, чтобы прыгнуть на него [солдата]; но тот предупредил тигра и в то самое мгновенье, как он прилег перед прыжком, пустил ему пулю прямо в лоб, с расстояния двух сажен. Удар был так хорош, что тигр как был, так и остался, прилегши на передние лапы» [Л. С. Берг, Очерки по истории русских географических открытий, М. – Л., 1949, стор. 207 – 208]. В літературі зустрічається під назвами: «Тигр, который растерзал нескольких человек» [«Украинская жизнь», М., 1912, № 11, стор. 76]; «Тигр, що загриз під час Аральської експедиції її чоловіка» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стор. 77, № 593].

Шевченко Т. Г.
У хліві

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
У хліві, 1856 р., Шевченко Т. Г.
На погоні шинелі, яка лежить на землі, цифра «23», що означає номер піхотної дивізії, в складі якої Шевченко служив солдатом під час заслання. Внизу на аркуші овальний водяний знак з палітрою в центрі та літерами по колу BOARDST. В літературі зустрічається під назвою «У свинушнику» [М. Г. Бурачек, Великий народний художник, X., 1939, стор. 38; С. Є. Раєвський, Художник Тарас Шевченко, X., 1939, стор. 88, та ін.].

Шевченко Т. Г.
Щасливий ловець

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Щасливий ловець, 1856 р., Шевченко Т. Г.
Під малюнком справа на паспарту олівцем напис: Taras Szewczenko od Br. Zaleskiego, на звороті паспарту олівцем напис: щасливый ловець. Разом з малюнком «Спритний продавець» (див. № 219) сепія була надіслана для продажу Бр. Залеському з листом від 8 – 20.V 1857 р., в приписці до якого 13.V Шевченко писав: «Еще посылаю тебе Счастливого ловца и Ловкого продавца. Этим молодцам тебе цена известна». Обидва малюнки по часу виконання близькі до сепії «Т. Г. Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою». Шевченко називає їх рідними братами у листі до Бр. Залеського від 10. VIII 1857 р.

Наскельні малюнки з зображенням тварин первісними людьми
близько 580 мільйонів років тому

Карл Брюллов
Вершниця, 1832 р., Карл Брюллов

Автори та відповідальні:
Карл Брюллов

«Вершниця» (рос. «Всадница») — картина російського художника Карла Брюллова (1799–1852), написана та вперше виставлена 1832 року. Створена на замовлення графині Юлії Самойлової і зображує її прийомних дочок — Джованніну й Амаліцію Пачині.

Мілон Кротонський 1856 р., Шевченко Т. Г.

Т. Г. Шевченко. Мілон Кротонський, 1856 р.
Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко. На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 6. Милонь Кротонскій. Мілон Кротонський – грецький атлет, жив біля 520 р. до н. є. За переказами, вже старим він хотів розірвати руками пень, який не могли клинками розколоти дроворуби, але частини пня так міцно стиснули його пальці, що він не міг їх звільнити і сам став здобиччю хижих звірів.

Шевченко Т. Г.
Перерване побачення

Автори та відповідальні:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Перерване побачення, 1830 р., Шевченко Т. Г.

Портрет дівчини з собачкою, 1838 р., Шевченко Т. Г.

Казах на коні, 1848 р., Шевченко Т. Г.

Малюнок наклеєно на брістольський папір, на звороті якого, зліва внизу чорнилом напис: акварель киргиз // верхи на коні.

Робінзон Крузо, 1856 р., Шевченко Т. Г.

Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко. На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 2. Робинзонъ Крузо. Малюнок зроблено на сюжет однойменного твору Данієля Дефо.

Хлопчик з кішкою, 1851 р., Шевченко Т. Г.

Справа внизу сепією рукою Шевченка позначено: Т. В кінці квітня – на початку травня 1857 р. малюнок було надіслано через Бр. Залеського і С. Сераковського з дарчим написом А. І. Толстій. Тому напис «Т» можна вважати залишком дарчого напису. За характером пейзажу на другому плані початкова дата виконання малюнка визначається літом 1856 р., після одержання Шевченком в кінці квітня першого листа від А. І. Толстої, яка обіцяє вжити заходів для його визволення