Шевченко Т. Г.
Притча про робітників на винограднику
Друга половина ХІХ ст.
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814 – 1861)
Притча про робітників на винограднику. 1858. Папір. Офорт, акватинта.
 "Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної кртини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка.
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі" Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академік.
Цей офорт, ймовірно, третього стану (він світліший за всі інші).

Шевченко Т. Г.
Кобзар

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Т. Г. “Кобзар”. СПб, 1860 р.

Шевченко Т. Г.
Портрет П. В. Енгельгардта

[м. С.-Петербург], Російська імперія

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Портрет П. В. Енгельгардта. 1833. [С.-Петербург]
Портрет П. В. Енгельгардта – найраніший з відомих акварельних творів Шевченка, виконаний у жанрі поширеного на той час акварельного портрета-мініатюри.
Павло Васильович Енгельгардт (1798–1849) – власник с. Кирилівка (з 1828 р.), ад'ютант Віленського генерал-губернатора О. М. Римського-Корсакова. Т. Шевченко був його кріпаком.

Шевченко Т. Г.
Сон бабусі та онуки
[1839-1840]
Санкт-Петербург, місто, Росія (1703-1913, С.-Петербург, С.-Пб.)

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
"Сон бабусі та онуки", Г-800, копія з малюнка К. П. Брюллова [1839-1840]. Папір, акварель. 218х276 мм.

Ковригін Є. І.
Прощання Орфея з Еврідікою
Перша половина ХІХ століття
[С.-Петербург], Російська імперія

Authors and responsible:
Ковригін Є. І.

Ковригін Єгор (Георгій) Ілліч (1819–1853)
Малюнок. Прощання Орфея з Еврідікою. Аркуш з Альбому Броніслава Залеського. 1841. Папір, сепія.
Малюнок було створено у 1841 р. художником Ковригіним Е. І. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Старець на кладовищі

[С.-Петербург ]

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Малюнок. Старець на кладовищі, 1859. Папір, сепія.
Сепія є підготовчою для одноіменного офорта.

Шевченко Тарас Григорович (1814–861)
Старець на кладовищі
н.п. 15 березня 1859 р.
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–861)

Шевченко Тарас Григорович (1814–861)
Естамп. Старець на кладовищі, 1859. Папір. Офорт, акватинта.
 Це один з перших офортів, за який Шевченко отримав звання "академіка гравюри "

Шевченко Т. Г.
Одаліска

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Одаліска. 1840. [С.-Петербург].
Твір уперше згаданий 1911 р. з назвою "Спящая женщина". З назвою "Одаліска" прокоментовано і введено до наукового обігу К. В. Широцьким 1915 р.
Вперше репродуковано з назвою "Сама собі господиня в хаті" у 1925 р.
У ПЗТ твір уміщено з назвою "Натурщиця".

Шевченко Т. Г.
Автопортрет у темному костюмі
н. п. 14 березня
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Портрет О. Є. Коцебу
[н. п. травня] 1843 р.
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Вірсавія

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Дари в Чигирині
[березень - 6-7.05.1844 р.]
С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Перо сталеве з жестяною ручкою, що належало Тарасові Шевченку
[1858 - 1861]
[С.-Петербург]

Перо стальне з жестяною ручкою, що належало Тарасові Шевченку
[Санкт-Петербург, 1858 - 1861 рр.]
Сталь, метал анодований, штампування

Шевченко Т. Г.
Старости

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Шевченко Т. Г.
Притча про робітників на винограднику

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Притча про робітників на винограднику, 1858. Папір, офорт, акватинта.
 "Притча про робітників на винограднику" - офорт Т. Шевченка з однойменної картини Рембрандта. Це найбільший за розміром офорт Т. Шевченка. 
За офорт "Притча про робітників на винограднику" та за офорт з картини І. І. Соколова "Приятелі"  Шевченко у 1859 р. був найменований як кандидат на отримання звання академіка.

Шевченко Т. Г.
Приятелі. (за твором І. І. Соколова)

С.-Петербург

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)

Цифровий каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченко

[С.-Петербург]

Каталог робіт Марії Примаченко у фонді Національного музею Тараса Шевченка
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна [30.12.1908 (12.01.1909), с Болотня — 18.08.1997, с. Болотня (нині Іванківського р-ну Київської обл.)] - укр. майстер народного декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1988), лауреат Республіканської премії імені Т. Г. Шевченка (1966).
В колекції Національного музею Тараса Шевченко зберігаються 116 художніх таорів Марії Примаченко.

Шевченко Т. Г.
Видубицький монастир у Києві
1844.[Березень-листопад]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Видубицький монастир у Києві. Офорт. 1844.[Березень-листопад. С.-Петербург].
Зображено Михайлівську церкву Видубицького монастиря в Києві, побудовану в 1070-1078 рр. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, і відбудовану в 1766-1769 рр. архітектором М. Юрасовим. Датується березнем-листопадом 1844 р. з урахуванням наявної інформації у статті Р. Подберезького «Ukraina Malownicza», де офорт уперше згадано та описано з назвою «Вид Видубицького монастиря під Києвом». Підготовчий малюнок до офорта. Офорт детально описано і репродуковано 1895 р. Д.О. Ровінським. Офортна дошка зберігається у Варшавській національній бібліотеці. У ДЛМ (Москва) знаходиться приписувана Шевченкові акварель, виконана в тому ж відображенні, що й офорт. Відбиток, що зберігається в НМТШ - № Г-914. 17,3х24,7; 20,1х26,5; 33,7х42,0. Місця зберігання: н.п. 1885 надійшов до В.В. Тарновського; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава"

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Марія. За поемою О. С. Пушкіна "Полтава". 1840. [С.-Петербург].
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Циганка-ворожка".
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху "Утренняя заря", який видавав В. А. Владиславлєв у 1839-1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К. П. Брюллова – "Перерване побачення" і "Сон бабусі та онуки". Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В. А. Владиславлєва.
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О. С. Пушкіна, В. М. Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання.
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях "Жінка в ліжку", "Одаліска" та в ілюстрації до "Історії Суворова" - "Суворов у Людовіка XVIII".
Вперше малюнок опубліковано І. Я. Айзенштоком із назвою "Марія".
У літературі згадується з назвами: "Мотря Кочубей у палатах Мазепи"; "Сон Марії"; "Сцена из "Полтавы" ".
Місця зберігання: власність В. А. Владиславлєва; згодом – К. Т. Солдатьонкова; з 1901 – В. І. Солдатьонкова; 1925 – від Н. Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; згодом – до Всеросійського музею О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
У Києві
1844.[Березень – початок травня]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. У Києві. 1844.[Березень – початок травня. С.-Петербург].

Шевченко Т. Г.
Натюрморт
[1860]
[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Натюрморт. [1860. С.-Петербург].
Ліворуч угорі рукою Шевченка позначено номер, що нині напіввідрізаний: 3 або 5. За списком Г. Честахівського, це "Жіноча статура, по коліна з маленьким хлопчиком" і належить до малюнків, які "рисовані в Петербурзі 1860 року". Це підтверджується зображеними на малюнку речами (настінний годинник, килим, скульптура тощо, які були в шевченковій майстерні-квартирі й зареєстровані у списку предметів, що залишилися після його смерті. У списку М.М. Лазаревського зареєстровано як "Торс Венери". Вперше згадано і репродуковано 1901 р. під назвою "Торс". Згадується під назвами: "Мёртвая натура", "Жіноча спина", "Гіпсовий торс". Місця зберігання: власність Д.Л. Мордовця; з 1899 – ЧМТ; з 1925 – ЧІМ; з 1933 – ГКШ; з 1948 – ДМШ.

Шевченко Т. Г.
Циганка-ворожка

[С.-Петербург]

Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.

Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т.Г. Циганка-ворожка. 1841.[С.-Петербург].
Праворуч унизу коричневою аквареллю авторські дата і підпис: 1841. Шевченко. На звороті олівцем напис:T. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка "Марія". Внизу на паспарту бронзовою фарбою друкованим шрифтом відтиснуто: T. Schevchenko. Малюнок є авторською копією або варіантом картини, "що зображує циганку", за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. Іноді акварель помилково ототожнювалася із картиною, хоча за акварельні твори учнів Академії медалями не нагороджували. Д.В. Антонович вважає, що "акварель з ворожкою є повторення олійного образу, за який Шевченко дістав в Академії відзначення в 1841 р., - а це більш ніж імовірно". Такої думки дотримується і О.М. Скворцов: "... нема даних вважати цю акварель тією картиною "Циганка", за яку Шевечнко в 1841 р. одержав другу срібну медаль". Для рослин, зображених унизу на передньому плані акварелі, використано зарисовки 1840-1841 рр. "Куток Смоленського кладовища" та "Бур'яни". Г.М. Честахівський, переказуючи спогади Шевченка, свідчив, що художник часто вміщував рослини на першому плані творів як деталі композиції: "Воно дуже пригоже на картині". Малюнок, можливо, готувався до гравірування та вміщення в альманасі "Утренняя заря", оскільки зберігався в альбомі його видавця В.А. Владиславлєва серед творів інших художників, які в гравюрах-вклейках уміщувалися в цьому виданні. В описі творів альбому Владиславлєва акварель Шевченка значиться під №6 з назвою "Цыганка, гадающая малороссиянке". Малюнок вперше згадано і репродуковано І.Я.Айзенштоком з цією ж назвою і припущенням, що постать дівчини була етюдом до картини "Катерина". Згадується також з назвою "Катерина з ворожкою". Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом - К.Т. Солдатьонкова; з 1901 - В.І. Солдатьонкова; 1925 - від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до ДМОМП; з 1938 - ГКШ; з 1940 - ЦМШ; з 1948 - ДМШ.