Digital collections. Національний музей Тараса Шевченка
Digital collections. Національний музей Тараса Шевченка
Малюнок було створено у 1841 р. художником Ковригіним Е. І. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1841
Автор: Ковригін Є. І.
[С.-Петербург], Російська імперія
Опубліковано: 2023-02-15
Малюнок було створено у 1854 р. Залеським Б. Ф. Він разом із 58 творами різних художників входить до "Альбому Броніслава Залеського" ( це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1854
Автор: Залеський Б. Ф.
[ м. Оренбург], Російська імперія
Опубліковано: 2022-08-20
Сепія є підготовчою для одноіменного офорта.
1859
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2022-06-09
Малюнок виконаний сепією, вклеєний на аркуші № 54 альбому Андрія Івановича Лизогуба. Зображення горизонтальне, приклеєно вертикально до тонкої смужки альбомної сторінки, на якій у правому нижньому куті тушшю – підпис автора: "И. И. Подчаскій".
1833-1847
Автор: Подчаскій Іпполіт Іванович
Опубліковано: 2021-12-16
За завданням Тимчасової комісії з розгляду давніх актів в липні 1845 року Т. Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них.
Воздвіженський (Хрестовоздвіженський) монастир і собор споруджено на високому пагорбі над затокою Ворскли у 1689-1709, собор є видатною пам'яткою архитектури укр. бароко. Заснував монастир полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького, один з організаторів повстання проти полської шляхти в 1650 р.
Шевченко добре знав місцевість навколо монастиря. Перебуваючи там, обрав саме ту точку, з якої видно й монастир, змалювавши монастирський комплекс на тлі панорамного краєвиду.
[1845]
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2021-12-02
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Малюнок було створено у 1841 р. художником Ковригіним Е. І. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1841
Автор: Ковригін Є. І.
[С.-Петербург], Російська імперія
Опубліковано: 2023-02-15
Малюнок було створено у 1854 р. Залеським Б. Ф. Він разом із 58 творами різних художників входить до "Альбому Броніслава Залеського" ( це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1854
Автор: Залеський Б. Ф.
[ м. Оренбург], Російська імперія
Опубліковано: 2022-08-20
Сепія є підготовчою для одноіменного офорта.
1859
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2022-06-09
Малюнок виконаний сепією, вклеєний на аркуші № 54 альбому Андрія Івановича Лизогуба. Зображення горизонтальне, приклеєно вертикально до тонкої смужки альбомної сторінки, на якій у правому нижньому куті тушшю – підпис автора: "И. И. Подчаскій".
1833-1847
Автор: Подчаскій Іпполіт Іванович
Опубліковано: 2021-12-16
За завданням Тимчасової комісії з розгляду давніх актів в липні 1845 року Т. Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них.
Воздвіженський (Хрестовоздвіженський) монастир і собор споруджено на високому пагорбі над затокою Ворскли у 1689-1709, собор є видатною пам'яткою архитектури укр. бароко. Заснував монастир полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького, один з організаторів повстання проти полської шляхти в 1650 р.
Шевченко добре знав місцевість навколо монастиря. Перебуваючи там, обрав саме ту точку, з якої видно й монастир, змалювавши монастирський комплекс на тлі панорамного краєвиду.
[1845]
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2021-12-02
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Малюнок було створено у 1841 р. художником Ковригіним Е. І. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1841
Автор: Ковригін Є. І.
[С.-Петербург], Російська імперія
Опубліковано: 2023-02-15
Малюнок було створено у 1854 р. Залеським Б. Ф. Він разом із 58 творами різних художників входить до "Альбому Броніслава Залеського" ( це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
1854
Автор: Залеський Б. Ф.
[ м. Оренбург], Російська імперія
Опубліковано: 2022-08-20
Сепія є підготовчою для одноіменного офорта.
1859
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2022-06-09
Малюнок виконаний сепією, вклеєний на аркуші № 54 альбому Андрія Івановича Лизогуба. Зображення горизонтальне, приклеєно вертикально до тонкої смужки альбомної сторінки, на якій у правому нижньому куті тушшю – підпис автора: "И. И. Подчаскій".
1833-1847
Автор: Подчаскій Іпполіт Іванович
Опубліковано: 2021-12-16
За завданням Тимчасової комісії з розгляду давніх актів в липні 1845 року Т. Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них.
Воздвіженський (Хрестовоздвіженський) монастир і собор споруджено на високому пагорбі над затокою Ворскли у 1689-1709, собор є видатною пам'яткою архитектури укр. бароко. Заснував монастир полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького, один з організаторів повстання проти полської шляхти в 1650 р.
Шевченко добре знав місцевість навколо монастиря. Перебуваючи там, обрав саме ту точку, з якої видно й монастир, змалювавши монастирський комплекс на тлі панорамного краєвиду.
[1845]
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Опубліковано: 2021-12-02
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
1859
Автор: Шевченко Т. Г.
Опубліковано: 2021-10-27
Ковригін Є. І.
Прощання Орфея з Еврідікою
Перша половина ХІХ століття
[С.-Петербург], Російська імперія
Authors and responsible:
Ковригін Є. І.
Ковригін Єгор (Георгій) Ілліч (1819–1853)
Малюнок. Прощання Орфея з Еврідікою. Аркуш з Альбому Броніслава Залеського. 1841. Папір, сепія.
Малюнок було створено у 1841 р. художником Ковригіним Е. І. Разом із 58 творами різних художників малюнок входить до "Альбому Броніслава Залеського" (це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
Ковригін Єгор (Георгій) Ілліч (1819–1853)
Прощання Орфея з Еврідікою
Authors and responsible:
Ковригін Є. І.
Characteristic:
222 х 170 мм
Колір: коричневий, білий. Форма: прямокутник
h: 222 мм, l: 170 мм
Дата вимірювання: 2020-03-23
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1996 |
| Дата онлайнової публікації | 2023-02-10 |
Залеський Б. Ф.
Краєвид
Друга половина ХІХ ст.
[ м. Оренбург], Російська імперія
Authors and responsible:
Залеський Б. Ф.
Залеський Броніслав Францович (1820 –1880)
Краєвид. Аркуш з альбому Броніслава Залеського, 1854. Тонований папір, олівець, сепія, акварель, голка. Малюнок, прошкрябування.
Малюнок було створено у 1854 р. Залеським Б. Ф. Він разом із 58 творами різних художників входить до "Альбому Броніслава Залеського" ( це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
Залеський Броніслав Францович (1820 –1880)
Краєвид
Authors and responsible:
Залеський Б. Ф.
Characteristic:
362 х 246 мм
Колір: сірий, коричневий, білий. Форма: прямокутник
h: 362 мм, l: 246 мм
Дата вимірювання: 2024-05-17
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1682 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-25 |
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Старець на кладовищі
[С.-Петербург ]
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Малюнок. Старець на кладовищі, 1859. Папір, сепія.
Сепія є підготовчою для одноіменного офорта.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Старець на кладовищі
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Characteristic:
287 мм х 216 мм
Колір: білий, сірий, чорний. Форма: прямокутник
h: 287 мм, l: 216 мм
Дата вимірювання: 2012-10-08
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1631 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-08 |
Подчаскій Іпполіт Іванович
"Пейзаж серед гір" із альбому Андрія Івановича Лизогуба
1833-1847
[Україна-Петербург]
Authors and responsible:
Подчаскій Іпполіт Іванович
Подчаскій Іпполіт Іванович (1792?-1879)
Малюнок Подчаского І. І. "Пейзаж серед гір" виконаний сепією із альбому Андрія Івановича Лизогуба
Малюнок виконаний сепією, вклеєний на аркуші № 54 альбому Андрія Івановича Лизогуба. Зображення горизонтальне, приклеєно вертикально до тонкої смужки альбомної сторінки, на якій у правому нижньому куті тушшю – підпис автора: "И. И. Подчаскій".
Подчаскій Іпполіт Іванович (1792?-1879)
"Пейзаж серед гір" із альбому Андрія Івановича Лизогуба
Authors and responsible:
Подчаскій Іпполіт Іванович
Characteristic:
l: 22 см, a: 27,2 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/686 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-12-07 |
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Воздвиженський монастир в Полтаві
[ серпень ]
м. Полтава, Полтавська обл.
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Малюнок. Воздвіженський монастир. [1845]. Папір, сепія, акварель, туш.
За завданням Тимчасової комісії з розгляду давніх актів в липні 1845 року Т. Шевченко відвідав Полтаву, де ознайомився з численними історичними місцями та визначними архітектурними пам'ятками міста і замалював деякі з них.
Воздвіженський (Хрестовоздвіженський) монастир і собор споруджено на високому пагорбі над затокою Ворскли у 1689-1709, собор є видатною пам'яткою архитектури укр. бароко. Заснував монастир полтавський полковник Мартин Пушкар, соратник Богдана Хмельницького, один з організаторів повстання проти полської шляхти в 1650 р.
Шевченко добре знав місцевість навколо монастиря. Перебуваючи там, обрав саме ту точку, з якої видно й монастир, змалювавши монастирський комплекс на тлі панорамного краєвиду.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Воздвиженський монастир в Полтаві
Authors and responsible:
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Characteristic:
191 х 271 мм
Колір: коричневий, синій та інші. Форма: прямокутник
h: 191 , l: 271
Дата вимірювання: 2009-03-30
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/594 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-12-02 |
Шевченко Т. Г.
Казахи біля вогню
між 6.10.1848 та 02.04.1849
Косарал
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Казахи біля вогню
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
230х176 мм
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/431 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-16 |
Шевченко Т. Г.
В Решетилівці
серпень 1845 р.
с. Решетилівка
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
В Решитилівці, Шевченко Т. Г., 1845 р.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
В Решетилівці
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
179х271 мм
h: 17,19 см, l: 27,1 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/381 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-14 |
Шевченко Т. Г.
Дніпрові русалки
н.р. березня 1859
Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Шевченко Т. Г. Дніпрові русалки. 1859
Шевченко Тарас Григорович (1814–1861)
Дніпрові русалки
Authors and responsible:
Шевченко Т. Г.
Characteristic:
303х454 мм
Amount: 12 мб
Підставою для датування є спогади М.Білозерського пр опочаток роботи Шевченка над цим малюнком: "Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т.рубюсер. Помню два сюжета для этих картин: один - "Як русалки місяць ловлять", а другой про Сомка Мушкета".
12 квітня 1860р. Шевченко в листі до М.Я.Макарова згадував пр цей малюнок: "Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок "Русалки". Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...".
Малюнок зустрічається також під назвою "Дніпрові русалки" (Пчела, 1876, №16). З цього малюнка відома гравюра Шаблера. В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є.Є.Рейтерна.
Натурниками для композиції "Дніпрові русалки" буди О.Соколенко та Б.Г. Суханов-Подколзін (Б.Суханов-Подколзин. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика, М.Г. Бурачек. Великий народний художник. Харків, 1939. С. 44).
Етюди до цього малюнка: "Русалка" (НМТШ Г-700), "Русалка" (НМТШ Г-699), "Русалка" (НМТШ Г-765).
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/147 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-27 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.