Digital collections. Національний музей Тараса Шевченка
Digital collections. Національний музей Тараса Шевченка
1938
Автор: Республіканський шевченківський комітет
м. Київ, УРСР (нині – Україна)
Опубліковано: 2024-07-05
1903: Т. II
Автор: Типографія Губернського Земства
м. Чернігів, Чернігівська обл.
Опубліковано: 2024-06-25
Вірші були написані орієнтовно у 1853–1858 рр. Плещеєвим В. М. Вони разом із 58 творами різних художників входять до "Альбому Броніслава Залеського"це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
[1853–1858]
Автор: [Плещеєв О. М.]
м. Оренбург, Російська імперія
Опубліковано: 2022-10-27
У статті розглянуто живопис і килимарство видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, зокрема, авторські роботи з його персональної виставки, яка експонувалася в НМТШ у грудні січні 2022 року. Відвідувачі виставки мали можливість через живопис ознайомитися зі стародавніми звичаями азербайджанського народу, а саме: святкуванням Наврузу (Нового Року), танцем килимів, дізнатися про народні танці молоді, особливості побутових занять місцевих дівчат і жінок (збирання апельсинів, інжиру, ходіння з глеками по воду, птахівництво). Сюжети представлених на виставці килимів мають витоки у творчості всесвітньо відомого середньовічного поета Нізамі, котрий народився на території сучасного Азербайджану і писав перською мовою. До п'ятериці ліро-епічних творів Нізамі увійшли поеми "Іскандер-наме" та "Сім красунь", за мотивами яких були створені окремі килими Гаджиєва.
У статті на основі представлених картин і килимів простежено азербайджанську народну символіку чисел 7 і 4, пов'язану з космогонічними уявленнями і релігійними поглядами давнини, що мають витоки в зороастризмі та ісламі. Символіка сімки і четвірки виразно проглядає у живописі та килимарстві Гаджиєва, котрий у власній творчості дотримується ритмічних закономірностей рідного народно-декоративного мистецтва.
Ознайомлення з першотвором килима "Сім красунь" – однойменною поемою Нізамі, порівняння літературного взірця з авторською роботою Е. Гаджиєва – дасть шевченкознавцям новий ключ до розуміння мотиву поеми "Марія" Т. Шевченка (епізод із козеням перед Благою Вістю Народження Христа).
Досліджено світоглядно-міфологічну основу повсякденних занять азербайджанського народу, яка виявляється у творчості Гаджиєва мимоволі: це образи-символи птахів-деміургів та прадерева у їхніх конкретних варіантах.
У роботі над статтею враховані консультації Е. Гаджиєва та відповіді художника на мої запитання.
2022
Автор: Пономаренко О.Б.
Опубліковано: 2022-04-01
1938
Автор: Республіканський шевченківський комітет
м. Київ, УРСР (нині – Україна)
Опубліковано: 2024-07-05
1903: Т. II
Автор: Типографія Губернського Земства
м. Чернігів, Чернігівська обл.
Опубліковано: 2024-06-25
Вірші були написані орієнтовно у 1853–1858 рр. Плещеєвим В. М. Вони разом із 58 творами різних художників входять до "Альбому Броніслава Залеського"це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
[1853–1858]
Автор: [Плещеєв О. М.]
м. Оренбург, Російська імперія
Опубліковано: 2022-10-27
У статті розглянуто живопис і килимарство видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, зокрема, авторські роботи з його персональної виставки, яка експонувалася в НМТШ у грудні січні 2022 року. Відвідувачі виставки мали можливість через живопис ознайомитися зі стародавніми звичаями азербайджанського народу, а саме: святкуванням Наврузу (Нового Року), танцем килимів, дізнатися про народні танці молоді, особливості побутових занять місцевих дівчат і жінок (збирання апельсинів, інжиру, ходіння з глеками по воду, птахівництво). Сюжети представлених на виставці килимів мають витоки у творчості всесвітньо відомого середньовічного поета Нізамі, котрий народився на території сучасного Азербайджану і писав перською мовою. До п'ятериці ліро-епічних творів Нізамі увійшли поеми "Іскандер-наме" та "Сім красунь", за мотивами яких були створені окремі килими Гаджиєва.
У статті на основі представлених картин і килимів простежено азербайджанську народну символіку чисел 7 і 4, пов'язану з космогонічними уявленнями і релігійними поглядами давнини, що мають витоки в зороастризмі та ісламі. Символіка сімки і четвірки виразно проглядає у живописі та килимарстві Гаджиєва, котрий у власній творчості дотримується ритмічних закономірностей рідного народно-декоративного мистецтва.
Ознайомлення з першотвором килима "Сім красунь" – однойменною поемою Нізамі, порівняння літературного взірця з авторською роботою Е. Гаджиєва – дасть шевченкознавцям новий ключ до розуміння мотиву поеми "Марія" Т. Шевченка (епізод із козеням перед Благою Вістю Народження Христа).
Досліджено світоглядно-міфологічну основу повсякденних занять азербайджанського народу, яка виявляється у творчості Гаджиєва мимоволі: це образи-символи птахів-деміургів та прадерева у їхніх конкретних варіантах.
У роботі над статтею враховані консультації Е. Гаджиєва та відповіді художника на мої запитання.
2022
Автор: Пономаренко О.Б.
Опубліковано: 2022-04-01
1938
Автор: Республіканський шевченківський комітет
м. Київ, УРСР (нині – Україна)
Опубліковано: 2024-07-05
1903: Т. II
Автор: Типографія Губернського Земства
м. Чернігів, Чернігівська обл.
Опубліковано: 2024-06-25
Вірші були написані орієнтовно у 1853–1858 рр. Плещеєвим В. М. Вони разом із 58 творами різних художників входять до "Альбому Броніслава Залеського"це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
[1853–1858]
Автор: [Плещеєв О. М.]
м. Оренбург, Російська імперія
Опубліковано: 2022-10-27
У статті розглянуто живопис і килимарство видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, зокрема, авторські роботи з його персональної виставки, яка експонувалася в НМТШ у грудні січні 2022 року. Відвідувачі виставки мали можливість через живопис ознайомитися зі стародавніми звичаями азербайджанського народу, а саме: святкуванням Наврузу (Нового Року), танцем килимів, дізнатися про народні танці молоді, особливості побутових занять місцевих дівчат і жінок (збирання апельсинів, інжиру, ходіння з глеками по воду, птахівництво). Сюжети представлених на виставці килимів мають витоки у творчості всесвітньо відомого середньовічного поета Нізамі, котрий народився на території сучасного Азербайджану і писав перською мовою. До п'ятериці ліро-епічних творів Нізамі увійшли поеми "Іскандер-наме" та "Сім красунь", за мотивами яких були створені окремі килими Гаджиєва.
У статті на основі представлених картин і килимів простежено азербайджанську народну символіку чисел 7 і 4, пов'язану з космогонічними уявленнями і релігійними поглядами давнини, що мають витоки в зороастризмі та ісламі. Символіка сімки і четвірки виразно проглядає у живописі та килимарстві Гаджиєва, котрий у власній творчості дотримується ритмічних закономірностей рідного народно-декоративного мистецтва.
Ознайомлення з першотвором килима "Сім красунь" – однойменною поемою Нізамі, порівняння літературного взірця з авторською роботою Е. Гаджиєва – дасть шевченкознавцям новий ключ до розуміння мотиву поеми "Марія" Т. Шевченка (епізод із козеням перед Благою Вістю Народження Христа).
Досліджено світоглядно-міфологічну основу повсякденних занять азербайджанського народу, яка виявляється у творчості Гаджиєва мимоволі: це образи-символи птахів-деміургів та прадерева у їхніх конкретних варіантах.
У роботі над статтею враховані консультації Е. Гаджиєва та відповіді художника на мої запитання.
2022
Автор: Пономаренко О.Б.
Опубліковано: 2022-04-01
Переклади творів Т. Г. Шевченка на різні мови
м. Київ, Україна
Переклади творів Т. Г. Шевченка на різні мови
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/3297 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/3297 |
| Дата онлайнової публікації | 2025-05-22 |
Республіканський шевченківський комітет
Інвентарна книга: Українська художня виставка
1938-1939
м. Київ, УРСР (нині – Україна)
Authors and responsible:
Республіканський шевченківський комітет
Управління у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР
Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві]
Інвентарна книга Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві] (ЮШ, 1939)
Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві]
Інвентарна книга: Українська художня виставка
Authors and responsible:
Республіканський шевченківський комітет
Управління у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/2937 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2937 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-07-05 |
Типографія Губернського Земства
Каталог музею Українських древностей В. В. Тарновського
м. Чернігів, Чернігівська обл.
Authors and responsible:
Типографія Губернського Земства
Каталог музея Українських древностей В. В. Тарновського. Т. II. Чернігів. 1903
Каталог музею Українських древностей В. В. Тарновського
1903 : Т. II
Authors and responsible:
Типографія Губернського Земства
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL оцифрованого об’єкту | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/visu/2936 |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/2936 |
| Дата онлайнової публікації | 2024-06-24 |
[Плещеєв О. М.]
Два аркуші з віршами Олексія Плещеєва
Друга половина ХІХ ст.
м. Оренбург, Російська імперія
Authors and responsible:
[Плещеєв О. М.]
[Плещеєв Олексій Миколайович (1825–1893)]
Вірші [Олексія Плещеєва]. Папір, туш. Рукопис.
Вірші були написані орієнтовно у 1853–1858 рр. Плещеєвим В. М. Вони разом із 58 творами різних художників входять до "Альбому Броніслава Залеського"це назва збірки мистецьких творів, що їх зібрав Броніслав Залеський у спільну обкладинку).
[Плещеєв Олексій Миколайович (1825–1893)]
Два аркуші з віршами Олексія Плещеєва
Authors and responsible:
[Плещеєв О. М.]
Characteristic:
263 х 740 мм
Колір: білий, чорний. Форма: прямокутник
l: 263 мм, a: 370 мм
Дата вимірювання: 2020-12-23
Колір: білий, чорний. Форма: прямокутник
l: 263 мм, a: 740 мм
Дата вимірювання: 2020-12-23
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1878 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-10-06 |
Kobzar Revized
Kobzar Revized
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1535 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-05-18 |
Пономаренко О.Б.
Персональна виставка живопису і килимарства Ельдара Гаджиєва в Національному музеї Тараса Шевченка
січень - лютий 2022
м. Київ
Authors and responsible:
Пономаренко О.Б.
Пономаренко Олеся Борисівна
Персональна виставка живопису і килимарства Ельдара Гаджиєва в Національному музеї Тараса Шевченка: ключові мотиви, сюжети, кольори, числова символіка. Перегуки із українськими святами різдвяно-новорічного циклу та весняною (березневою) символікою щедрівок
Публікацію присвячено живопису і килимарству видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, авторським роботам з його персональної виставки, яка експонувалася в Національному музеї Тараса Шевченко (НМТШ) у грудні-січні 2022 року. Виставка "Ельдар Гаджиєв" організована за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні.
Пономаренко Олеся Борисівна
Персональна виставка живопису і килимарства Ельдара Гаджиєва в Національному музеї Тараса Шевченка
/ На правах рукопису.
Authors and responsible:
Пономаренко О.Б.
Amount: 12 мб
У статті розглянуто живопис і килимарство видатного азербайджанського художника Ельдара Гаджиєва, зокрема, авторські роботи з його персональної виставки, яка експонувалася в НМТШ у грудні січні 2022 року. Відвідувачі виставки мали можливість через живопис ознайомитися зі стародавніми звичаями азербайджанського народу, а саме: святкуванням Наврузу (Нового Року), танцем килимів, дізнатися про народні танці молоді, особливості побутових занять місцевих дівчат і жінок (збирання апельсинів, інжиру, ходіння з глеками по воду, птахівництво). Сюжети представлених на виставці килимів мають витоки у творчості всесвітньо відомого середньовічного поета Нізамі, котрий народився на території сучасного Азербайджану і писав перською мовою. До п'ятериці ліро-епічних творів Нізамі увійшли поеми "Іскандер-наме" та "Сім красунь", за мотивами яких були створені окремі килими Гаджиєва.
У статті на основі представлених картин і килимів простежено азербайджанську народну символіку чисел 7 і 4, пов'язану з космогонічними уявленнями і релігійними поглядами давнини, що мають витоки в зороастризмі та ісламі. Символіка сімки і четвірки виразно проглядає у живописі та килимарстві Гаджиєва, котрий у власній творчості дотримується ритмічних закономірностей рідного народно-декоративного мистецтва.
Ознайомлення з першотвором килима "Сім красунь" – однойменною поемою Нізамі, порівняння літературного взірця з авторською роботою Е. Гаджиєва – дасть шевченкознавцям новий ключ до розуміння мотиву поеми "Марія" Т. Шевченка (епізод із козеням перед Благою Вістю Народження Христа).
Досліджено світоглядно-міфологічну основу повсякденних занять азербайджанського народу, яка виявляється у творчості Гаджиєва мимоволі: це образи-символи птахів-деміургів та прадерева у їхніх конкретних варіантах.
У роботі над статтею враховані консультації Е. Гаджиєва та відповіді художника на мої запитання.
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/1014 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-01-18 |
Шевченко Т.Г.
Кобзар1860
Російська імперія
Санкт-Петербург
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Кобзар1860
/ Шевченко Тарас [Григорович. 1814-1861]. Кобзарь. Коштомъ Платона Семеренка. - СПб., 1860. - 245 с.
Authors and responsible:
Шевченко Т.Г.
Characteristic:
19,6 х 14,2 х 1,6 см
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://museum-shevchenko.dcvisu.zerum.com.ua/documents/37 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-07-15 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.