Панорамний пейзаж, закомпонований в овал. Берег озера, оточений крутими схилами, порослими густим лісом. На першому плані, ліворуч, спинами до глядача – дві фігури у темному одязі та світлих капелюхах. Перша людина сидить обличчям до озера, підібгавши ноги, а друга, ймовірно жінка, стоїть поруч, убрана в сукню до колін та довге пальто. Перед ними пливе зліва направо човен із чотирма гребцями на борту, над яким летить птах. У лівій частині рисунка – відкритий намет трикутної форми, ліворуч від якого на березі заякорені два човни, а праворуч – група з двох людей. Один сидить біля намету, сперши лікті на коліна, а другий, поодаль, сидячи, готує у великому казані біля вогнища. Поруч із ним пасуться коні з опущеними головами. Художник дотримується законів лінійної та повітряної перспективи. Схили гір удалині зображені у легкому мареві і поступово зливаються із небом. Лінія горизонту – майже посередині аркуша. Озеро має нерівну форму. Для зображення дерев художник викорисав діагональне та хвилеподібне штрихування, плесо озера та фігури людей окреслив горизонтальними лініями, а гори вдалині – вертикальними. Фігури людей та борти човнів увиразнені білилом. Папір тоновано: у нижній частині – світло-коричневим, угорі – сіро-блакитним кольорами.

 Робота прямокутної форми по горизонталі. На передньому плані, праворуч, частина хати з двокатним гостроверхим дахом, з одним вікном (боковий фасад).  На підвищенні, ліворуч, частина дощатого паркану, прикріпленого до дерева, поруч, ближче до води - юрта. Поруч - вертикальна довга жердина з прапором. Праворуч - ще дві юрти, огороджені натягнутим канатом на трьох жердинах. Біля юрти з прапором - вартовий, на пагорбі, праворуч, ще одна постать чоловіка (казаха). З юрт іде дим. Ліворчу - широке плесо води (річка Сир-Дар'я), начерки вершника на коні. Видніються невисокі гори, на небі - смугасті хмари. 

Наверсні 1848 р. була організована Аральська експедиція під керівництвом О.І. Бутакова. До її складу було включено Т.Шевченка, який неофіційно виконував обов'язки художника. Під час сухопутного переходу учасники експедиції зупинилися в укріпленні Раїм (засноване 1847 р). Про це укріплення згадує О.І. Макшеєв: "Раимское укрепление было построено в виде неправильного многоугольника, на мысу нагорнаго берега Сыръ-Дарьи, круто возвышающегося сажней на 17 над разливами реки, которые образуют, с востока и запада от мыса озеро Раимъ... В Раиме, в ожидании окончания сбора шхуны мне пришлось прожить более месяца". (Макшеев А. Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб, 1896, с. 44,45).

В повісті "Близнецы" Шевченко також згадує укріплення Раїм: "Подъезжаю к самому укреплению, открывается зеленая широкая полоса камыша, и кой-где из из темной зелени выглядывает серебристая Сыр-Дарья... Между двумя широкими озерами высовывается высокий мыс, на котором построено укрепление, называется Раим, от абы, воздвигнутой здесь сто лет назад прахом батыря Раима". (Повне зібрання творів Шевченка, т.4, 1939, С.93-94)

Інші види Раїма - Г-264, Г-449, Г-475